Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 755/4441/17
провадження № 61-35259св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року у складі судді Винниченко Л. М. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Іванченка М. М., Желепи О. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить 2/9 частини квартири АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 листопада 2010 року, виданого державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори. Інша частина квартири належить відповідачам.
З червня 1996 року до серпня 1999 року позивач проживала у зазначеній квартирі із чоловіком ОСОБА_4 . Після смерті чоловіка, з серпня 1999 року, відповідачі заселились у вказану квартиру і проживають там вже 16 років. За цей час вони систематично перешкоджають ОСОБА_1 в доступі у квартиру. При цьому, відповідачі відмовляються компенсувати вартість частки квартири.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідачів не чинити їй перешкод у здійсненні права приватної власності на частину квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідачів видати ключі від вказаної квартири.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні 2/9 частками квартири АДРЕСА_1 та надати ключі від замків на вхідних дверях квартири.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є співвласником спірної квартири, на час ухвалення судового рішення між сторонами не вирішений спір про виплату позивачу компенсації вартості її частки у спільному нерухомому майні та не припинене право власності на її частку в квартирі. Тому позивач, як власник своєї частки квартири, має право користуватися нею, що передбачено чинним законодавством.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У червні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційні скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що вирішення цієї справи про усунення перешкод у здійсненні права власності у позивача на частку у спільному майні є неможливим до вирішення справи про стягнення вартості частки і про припинення права власності позивача на цю частку у спільному майні.
Відповідачі зазначають, що спірна квартира двокімнатна, загальною площею 43,1 кв. м. Ідеальна частка в жилій площі позивача становить менше половини будь-якої кімнати. Тому, на думку ОСОБА_2, спільне користування є неможливим.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
В зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_5, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-35259ск19.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2019 року, вказана справа передана на розгляд колегії суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_3 з повідомленням про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 померла.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення касаційного провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником 2/9 частки квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори 30 листопада 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1999, що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 24 березня 2011 року.