Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 715/26/17
провадження № 61-26458св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Волоківська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області,
третя особа - ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 травня 2017 року у складі судді Цуренка В. А. та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 11 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування рішення сільської ради та визнання права на отримання у власність земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням 10 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 199-10/16 від 20 травня 2016 року позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою.
Однак, рішенням 15 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 229-15/16 від 29 липня 2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташованої по АДРЕСА_1, у зв`язку з тим, що земельна ділянка не відповідає технічній документації в натурі (на місцевості).
Позивач вказувала, що причиною цього стало те, що частина зазначеної земельної ділянки перебуває у користуванні ОСОБА_2 .
Рішенням 5 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 65-5/16 від 04 лютого 2016 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,44 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач зазначала, що частину земельної ділянки, якою вона користується, неправомірно передано у власність ОСОБА_2 без жодних правових підстав та без погодження з нею як із суміжним користувачем. Про наявність указаного рішення ради їй стало відомо лише у листопаді 2016 року.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконними та скасувати рішення 5 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 65-5/16 від 04 лютого 2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, рішення 15 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 229-15/16 від 29 липня 2016 року про відмову їй у затвердженні технічної документації із землеустрою, а також визнати за нею право на отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході розгляду справи, 09 березня 2017 року ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги, та, крім зазначених вимог, просила суд визнати незаконними та скасувати рішення 5 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 166-8/16 від 14 квітня 2016 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,3735 га, а також державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення її прав чи законних інтересів, оскільки спірна земельна ділянка не перебувала у її власності, а також не доведено факт правомірного користування спірною земельною ділянкою. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають на території відповідного села, відноситься до виключної компетенції відповідного орану місцевого самоврядування і позивачем не доведено, що при прийнятті рішень органом місцевого самоврядування були допущені порушення.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 11 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 травня 2017 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 до Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення 5 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 65-5/16 від 04 лютого 2016 року скасовано.
У позові ОСОБА_1 до Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання незаконним та скасування рішення 5 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 65-5/16 від 04 лютого 2016 року відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність порушення права позивача на передачу у власність земельної ділянки, оскільки остання не надала жодних доказів на підтвердження надання їй у користування земельної ділянки площею 0,26 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .Рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування рішення 5 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 65-5/16 від 04 лютого 2016 року підлягає скасуванню, оскільки суд не визначився з процесуальним статусом ОСОБА_2 та не вирішив питання про залучення його до участі у розгляді справи співвідповідачем. Однак, з огляду на те, що суд відмовив у задоволенні в цій частині позовних вимог, указане порушення не призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 11 вересня 2017 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позов у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, під час розгляду справи не було досліджено усіх доказів та обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків в оцінці правомірності дій органу місцевого самоврядування.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу № 715/26/17-ц з Глибоцького районного суду Чернівецької області.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу Коротенку Є. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 з 1984 року постійно проживала по АДРЕСА_1 та використовувала земельну ділянку площею 0,15 га.
Рішенням 5 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 65-5/16 від 04 лютого 2016 року затверджено технічну документацію на передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 .
Рішенням 5 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 166-8/16 від 14 квітня 2016 року затверджено проект землеустрою та передано у безоплатну приватну власність ОСОБА_2 . земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,3735 га.
Рішенням 10 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 199-10/16 від 20 травня 2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню свідоцтва про право власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні, загальною площею 0,26 га, в тому числі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Рішенням 15 сесії 7 скликання Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 229-15/16 від 29 липня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, оскільки земельна ділянка не відповідає технічній документації в натурі (на місцевості).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини другої, третьої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; вішко-дування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною першою та другою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 ЗК України).
Положеннями статті 121 ЗК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (пункти "б", "г").
Відповідно до статті 152 ЗК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.