1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 523/51/17

провадження № 61-13196св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,


розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року у складі судді Аліна С. С., постанову Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Черевка П. М., Драгомерецького М. М.,


ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

28 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 18 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CNL-502/013/2007, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 50 547 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,99 % річних з кінцевим терміном повернення - 18 травня 2017 року.

У забезпечення виконання кредитного договору між ЗАТ "ОТП банк" та ОСОБА_2 18 травня 2007 року укладено Іпотечний договір № PCL-502/013/2007, згідно з яким ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1 .

27 червня 2012 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року. Таким чином до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року та за договором іпотеки № PCL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року

Позичальник належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання у зв`язку з чим 16 травня 2013 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направило позичальнику та майновому поручителю досудові вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року.

Вимоги кредитора виконані не були, у зв`язку із чим існує заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 383 440,36 грн, з яких 337 372,62 грн - заборгованість за тілом кредиту, 46 067,74 грн - заборгованість за відсотками.

Вказана заборгованість підтверджена рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2014 року, яке набрало законної сили, яким позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 (поручителя) про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року в сумі - 383 440,36 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 337 372,62 грн; відсотки за користування кредитом за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року -46 067,74 грн.

Рішення суду не виконано.

На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 шляхом продажу цього майна на публічних торгах через органи державної виконавчої служби за початковою ціною не нижче 635 105 грн, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року у загальній сумі 385 160,86 грн, з яких заборгованість по тілу - 337 372,62 грн, за відсотками за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року - 46 067,74 грн, судового збору за подачу позову - 1720,50 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом продажу цього майна на публічних торгах через органи державної виконавчої служби за початковою ціною не нижче 635 105 грн, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором № СNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року у загальній сумі 385 160,86 грн, з яких заборгованість по тілу - 337 372,62 грн, по відсоткам за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року - 46 067,74 грн, судового збору за подачу позову - 1720,50 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відстрочено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до втрати чинності Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року №1304-VII.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у результаті невиконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку позичальник, незважаючи на направлені досудові вимоги та на ухвалення рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2014 року, не погасив, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому зазначив, що позивач пред`явив позов у межах строку позовної давності, оскільки рішенням суду, якими стягнуто заборгованість із боржника, строк позовної давності переривається відповідно до частини першої статті 264 ЦК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивування та в частині розподілу судових витрат (стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" витрати по сплаті судового збору у розмірі 800 грн та за проведення експертної оцінки в розмірі 2 476 грн, а всього 3 276 грн, іншу частину судових витрат - компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

В іншій частині рішення залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позичальник не виконав умови кредитного договору, тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що банк має право стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, зазначив, що досудову вимогу про стягнення заборгованості боржники отримали 21 травня 2013 року. У зв`язку з невиконанням боржниками своїх зобов`язань кредитор звернувся до суду з відповідним позовом, який був задоволений судовим рішенням від 13 травня 2014 року, яке набрало законної сили. Отже, в зв`язку з вчиненням відповідних дій кредитором строк позовної давності щодо спірного кредитного зобов`язання перервався та, відповідно, розпочався спочатку. З цим позовом про звернення стягнення іпотечного майна кредитор звернувся 28 грудня 2016 року, тобто в межах строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами залишено поза увагою, що 16 травня 2013 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направило ОСОБА_1 досудову вимогу про повне дострокове погашення кредитної заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої позичальник зобов`язаний протягом 30 днів з моменту отримання досудової вимоги сплатити на користь банку належні суми кредиту, проценти та штрафні санкції за кредитним договором. Досудова вимога була отримана 21 травня 2013 року.

ОСОБА_1 заявляла під час розгляду справи у суді першої інстанції про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до боржника протягом трьох років.

Проте, дійшовши висновку про переривання перебігу позовної давності на підставі частини другої статті 264 ЦК України, зокрема у зв`язку з пред`явленням банком позову до боржника, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою вимоги частини третьої статті 264 ЦК України, відповідно до яких після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Отже, новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову (пред`явлення позову мало місце 25 червня 2013 року). Позивач мав звернутися до суду з 26 червня 2013 року до 26 червня 2016 року, а звернувся лише 28 грудня 2016 року з пропущеним строком позовної давності.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" зазначає, що з цим позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки кредитор звернувся 28 грудня 2016 року в межах строку позовної давності.


Крім того, у цій справі датою кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, забезпеченого іпотекою, є 18 травня 2017 року, у зв`язку з чим саме цю дату необхідно розглядати як строк остаточного виконання зобов`язань за кредитним договором, та саме з цієї дати повинно рахувати строк позовної давності у три роки для пред`явлення вимог до іпотекодавця з метою звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу.

13 серпня 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 18 травня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CNL-502/013/2007, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 50 547 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,99 % річних з кінцевим терміном повернення - 18 травня 2017 року.

У забезпечення виконання кредитного договору між ЗАТ "ОТП банк" та ОСОБА_2 18 травня 2007 року укладено Іпотечний договірPCL-502/013/2007, згідно з яким ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1 .

27 червня 2012 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року. Таким чином, до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року та за договором іпотеки № PCL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року.

Позичальник належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим 16 травня 2013 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направило позичальнику та майновому поручителю досудові вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року.

Вимоги кредитора виконані не були.

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 25 червня 2013 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2015 року, позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року в сумі - 383 440,36 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 337 372,62 грн; відсотки за користування кредитом за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року - 46 067,74 грн.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 травня 2007 року квартира АДРЕСА_2, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 - 1/3 частина, ОСОБА_1 - 2/3 частини.

04 вересня 2013 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. вчинено виконавчий напис, щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна", а саме залишку заборгованості за кредитом у розмірі 42 208,51 дол. США, заборгованість по відсоткам у розмірі 2 442,07 дол. США, а також витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису у розмірі 1 700 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2015 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу - Бондар І. М., Перший Суворовський відділ ДВС ОМУЮ, ОСОБА_2. про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню задоволено частково.

Визнано виконавчий напис від 04 вересня 2013 року, який вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - Бондар І. М. у реєстрі № 6721, щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна", а саме залишку заборгованості за кредитом у розмірі 42 208,51 дол. США, заборгованість по відсоткам у розмірі 2 442,07 дол. США, а також витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису у розмірі 1700 грн таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №17-2873 від 30 листопада 2017 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 становить 635 105 грн.

ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту