Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
місто Київ
справа № 467/133/17
провадження № 61-30081св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Благодатненська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області, Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області,
треті особи: Центр надання адміністративних послуг Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області, Відділ Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року у складі судді Кірімової О. М. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 29 червня 1996 року до 28 грудня 1998 року він працював у колективному сільськогосподарському підприємстві "Новогригорівське"
(далі - КСП "Новогригорівське") на посаді завідуючого фермою. На час розпаювання земель колгоспу його прізвище помилково не було внесено до списку осіб зазначеного підприємства, які мали право на одержання своєї частки (паю). Позивач вважав, що він має право на земельну частку (пай), з урахуванням чого просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) КСП "Новогригорівське" та зобов`язати Благодатненську сільську раду Арбузинського району Миколаївської області надати позивачу належну земельну частку (пай), яка повинна бути рівноцінною земельним часткам (паям), виданим іншим колишнім членам КСП "Новогригорівське".
Стислий виклад заперечень відповідача
Представник Благодатненської сільської ради Арбузинського району в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що позивач дійсно станом на 1996 рік повинен був мати право на земельну частку (пай). Однак на час розгляду справи землі запасу у сільській раді відсутні.
У судовому засіданні представник Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області заперечував проти задоволення позову, оскільки розпаювання земель колгоспу відбулося у 1995 році, а працювати позивач у колгоспі почав з 1996 року, уже після розпаювання земель.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції у своїх висновках керувався тим, що оскільки 25 жовтня 1995 року КСП "Новогригорівське" видано державний акт на право колективної власності на землю, а позивач прийнятий в його члени лише 01 червня 1996 року, ОСОБА_1 не набув право на безоплатне отримання земельної частки (паю), оскільки не був членом КСП "Новогригорівське" на час передачі підприємству державного акта, і тому не включався до основного списку осіб, який додається до державного акта на право колективної власності на землю. Рішення загальних зборів з питання не включення його до основного списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) в установленому законом порядку позивачем не оскаржувалося.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтовувалася тим, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, дав належну оцінку наданим доказам у їх сукупності та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Додатково зазначив, що позивач також не має права на отримання земельної ділянки з резервного фонду, оскільки не було дотримано порядку отримання такої ділянки. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача після 1996 року до сільської ради з заявою на отримання ділянки та рішення органу місцевого самоврядування, який мав право розпоряджатися землями резервного фонду щодо виділення йому такої земельної ділянки.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 , не погодившись із судовими рішеннями, у серпні 2017 року подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушенням норм процесуального права. Заявник зазначає, що він має право на отримання земельної ділянки із резервного фонду і, враховуючи, що Благодатненська сільська рада Арбузинського району визнала позов, він підлягав задоволенню.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року у справі відкрито касаційне провадження.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У підпункті 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Цивільну справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року
№ 1618-IV) (далі - ЦПК 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, а отже, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що КСП "Новогригорівське" почало свою діяльність з 21 березня 1992 року на базі колгоспу імені Калініна.
КСП "Новогригорівське" 25 жовтня 1995 року отримало державний акт на право колективної власності на землю.
Згідно з довідкою відділу Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області 25 жовтня 1995 року КСП "Новогригорівське" видано державний акт на право колективної власності на землю.
ОСОБА_1 працював у КСП "Новогригорівське" та прийнятий в члени КСП 01 червня 1996 року.