ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №825/1866/17
адміністративне провадження №К/9901/52137/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2018, ухвалене у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., суддів - Баргаміної Н.М., Житняк Л.О., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, прийняту у складі колегії суддів: Шурка О.І. (головуючий), Василенка Я.М., Степанюка А.Г.
І. Суть спору
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:
1.1. - визнати неправомірною відмову (що оформлена відповіддю від 04.07.2017 за № 8465/ч/99-99-02-01-14) в наданні копії всього наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д з вилученням обмеженої інформації;
1.2. - зобов`язати надати копію всього наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д, в якому інформацію з обмеженим доступом (дані про негласних штатних співробітників оперативного підрозділу) вилучити у спосіб, який унеможливлює її з`ясування, зокрема замість прізвищ, ім`я, по-батькові вказати Особа 1, 2 тощо;
1.3. - застосувати обов`язкові правові наслідки ухваленого рішення, зокрема відповідно до пункту 4 частини першої статті 163 КАС України встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання постанови.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.06.2017 позивач звернувся до ДФС України із запитом про надання копії всього наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д, в якому зазначив, що в разі наявності в даному наказі даних, що мають обмежений доступ, вилучити ці дані у спосіб, який унеможливлює їх з`ясування. Проте відповідачем відмовлено в наданні документа, що запитувався, про що позивача повідомлено відповіддю від 04.07.2017 за №8465/ч/99-99-02-01-14, з посиланням на норми статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Таку відмову вважає неправомірною, оскільки випадки, коли документ містить інформацію з обмеженим доступом, врегульовано частиною 7 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Вказаною нормою визначено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 26.06.2017 звернувся до ДФС України із запитом про надання копії всього наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д.
4. ДФС України 04.07.2017 повідомила позивача про неможливість надання інформації про весь наказ, посилаючись на норми статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про інформацію" та Конституцію України.
5. Уважаючи вказану відмову неправомірною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 16.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, у задоволенні позову відмовив.
7. Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили із того, що наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 № 0025т-о/д має статус "таємно" "обмежений доступ", що свідчить про введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до інформації, що міститься в ньому.
IV. Касаційне оскарження
8. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
9. У доводах касаційної скарги позивач вказує, що випадки коли документ складається з інформації з обмеженим доступом та з інформації без обмеженого доступу врегульовані частиною сьомою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Вказаною нормою визначено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, то для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін. Звертає увагу суду на те, що весь наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 № 0025т-о/д має статус "таємно" "обмежений доступ", а тому всі відомості, що містяться в ньому не мають вільно розповсюджуватися.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею (частина третя статті 32 Конституції України).
14. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI).
15. Стаття 1 означеного Закону визначає, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
16. Статтею 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
17. За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом, зокрема, частина друга статті 1 Закону № 2939-VI та частина друга статті 20 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ).
18. Так, відповідно до статті 20 Закону 2657-ХІІ за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
19. Положенням статті 6 Закону № 2939-VI встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, а також сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.