ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 листопада 2019 року
справа №826/17590/18
адміністративне провадження №К/9901/27998/19, №К/9901/24951/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,
секретар судового засідання - Статілко Ю.С.
за участю представників:
позивача - Мусієнко В. І. на підставі Ордеру серії КС №401909 від 18.03.2019,
відповідача - Шпіня В. І. за довіреністю від 03.07.2019 №2696/26-15-10-03-13,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудбудпостач"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у складі суддів Кучми А.Ю., Безименної Н.В., Мєзєнцева Є.І.
та касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року у складі судді Патратій О. В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року
у справі №826/17590/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудбудпостач"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудбудпостач" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 серпня 2018 року № 00009571402, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1006359,00 грн, у тому числі 670906,00 грн за основним платежем та 335453,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №00009581402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1236861,00 грн, в тому числі 824574,00 грн за основним платежем та 412287,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №00009601402, яким позивачу встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року на суму 340393,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
09 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням задовольнив позов повністю, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення податкового органу від 09 серпня 2018 року № 00009571402, № 00009581402, №00009601402, з мотивів того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість їх прийняття.
01 серпня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 09 серпня 2018 року № 00009571402 в сумі 260754,50 грн та № 00009581402 в сумі 408420,00 грн та ухвалив в цій частині нову постанову, якою відмовив у задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відсутні реєстраційні документи (свідоцтва про реєстрацію відповідної спецтехніки за позивачем, талони про проходження державного технічного огляду технологічного транспортного засобу) отриманих до проведення податкової перевірки, тому витрати на експлуатацію (використання) транспортних засобів (спецтехніки) на загальну суму 670906,00 грн не підтверджені, відтак є безпідставним віднесення їх до складу витрат ("витрати на збут"), що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування. Крім того, позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціям списання дизельного палива, мастила, антифризу тощо на спірні навантажувачі.
У серпні 2019 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні його позову, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2, підпунктів 138.3.1 і 138.3.2 пункту 138.3 статті 138, пунктів 198.1, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, та порушення норм процесуального права - частин першої і другої статті 308, частин третьої і четвертої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В касаційній скарзі платник податків наголошує на тому, що експлуатація фронтальних навантажувачів без відомчої реєстрації є порушенням Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів від 08 вересня 2009 року № 694, а не Податкового кодексу України. Також наголошує на тому, що акт перевірки від 12 липня 2018 року № 441/26-15-14-02-03/38689044 не є належним та допустимим доказом.
02 вересня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував справу №826/17590/18 з Окружного адміністративного суду м. Києва.
16 вересня 2019 року до Верховного Суду від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
03 жовтня 2019 року справа № 826/17590/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду від податкового органу надійшла касаційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, в якій відповідач не погоджується з цими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі податковий орган зазначає фактичні обставини справи щодо проведення податкової перевірки та встановлення під час неї порушень Товариством вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімузар", Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Норд Енерго", Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Таун 2015". Відповідач доводить, що первинні документи по взаємовідносинах позивача з зазначеними товариствами складені без дотримання вимог діючого законодавства України, внаслідок не підтвердження факту придбання товарів чи надання послуг у розумінні вимог Податкового кодексу України.
Відповідач посилається на наявність в Єдиному реєстрі судових рішень вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 29.08.2017 (кримінальне провадження №32017100100000073 від 25.07.2017), в якому встановлено, що Особа 1, перебуваючи у м. Києві, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи пропозицію зареєструвати на своє ім`я підприємство ТОВ "Сімузар" за грошову винагороду у розмірі 1000 грн. Також посилається на наявність ухвали від 08.06.2017 по справі №295/6247/17 в кримінальному провадженні №32017060000000015 від 18.05.2017 та ухвали від 28.05.2018 у справі №757/17189/18-к в кримінальному провадженні №32017100060000104 від 17.11.2017, в яких контрагенти позивача є фігурантами (ТОВ "Бріз Трейд", ТОВ "Норд Енерго", ТОВ "Форест Таун 2015").
01 листопада 2019 року Верховний Суд ухвалою відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення відповідачем недоліків касаційної скарги.
07 листопада 2019 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якій Товариство спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги Товариства та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги податкового органу.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі направлень та наказу від 01 червня 2018 року № 9294 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань зокрема дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2018 року, за результатами якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки №441/26-15-14-02-03/38689044 від 12 липня 2018 року (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлені наступні порушення:
пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового Кодексу України, П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19 листопада 1999 року №290 із змінами і доповненнями, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами і доповненнями), підпункту 2.5 пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 7 "Основні засоби" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 670 906 грн, у тому числі за 2-4 кв. 2016 року на суму 511226 грн, за 2017 рік на суму 137157 грн, за 1 кв. 2018 року на суму 22523 грн;
- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 824574 грн, у тому числі по періодам: за жовтень 2016 року на суму 339 931,00 грн, за листопад 2016 року на суму 43182 грн, за грудень 2016 року на суму 96457,00 грн, за лютий 2017 на суму 181097 грн, за березень 2017 на суму 163907,00 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 340393 грн, в тому числі по періодам: за березень 2018 року на суму 340393,00 грн;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в єдиному реєстрі податкових накладних.
09 серпня 2018 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 00009571402 за порушення пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1006359,00 грн, у тому числі 670906,00 грн за основним платежем та 335453,00 грн за штрафними (фінансовими) санкцій, які застосовані згідно з пунктом 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №00009581402 за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання по податку на додану вартість, а саме збільшено суму грошового зобов`язання на суму 1236861,00 грн, в тому числі 824574,00 грн за основним платежем та 412287,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, які застосовані згідно з пунктом 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням № 00009601402 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачу встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року на суму 340393,00 грн.