ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2019 року
Київ
справа №810/1819/16
адміністративне провадження №К/9901/58482/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року (суддя Волков А.С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (головуючий суддя Літвіна Н.М., судді: Коротких А.Ю., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування п`ятнадцяти рішень щодо коригування митної вартості товарів, а саме: від 12 жовтня 2015 року №125110010/2015/010112/2; від 15 жовтня 2015 року №125110010/2015/010116/2; від 15 жовтня 2015 року №125110010/2015/010117/2; від 19 жовтня 2015 року №125110010/2015/010121/2; від 19 жовтня 2015 року №125110010/2015/010119/2; від 19 жовтня 2015 року №125110010/2015/010120/2; від 26 жовтня 2015 року №125110010/2015/010133/2; від 26 жовтня 2015 року №125110010/2015/010135/2; від 26 жовтня 2015 року №125110010/2015/010134/2; від 02 листопада 2015 року №125110010/2015/010146/2; від 02 листопада 2015 року №125110010/2015/010145/2; від 02 листопада 2015 року №125110010/2015/010144/2; від 04 листопада 2015 року №125110010/2015/010163/2; від 09 листопада 2015 року №125110010/2015/010169/2; від 09 листопада 2015 року №125110010/2015/010175/2.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Ухвалою від 01 червня 2016 року Київський окружний адміністративний суд роз`єднав позов, вказавши про необхідність розглядати вимоги позивача про визнання протиправним та скасування кожного з оспорюваних рішень відповідача в межах окремого позовного провадження.
У даній справі предметом судового розгляду була позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2015 року №125110010/2015/010117/2.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав, що митну вартість імпортованого позивачем товару було ним скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах та непідтвердженням всіх складових митної вартості товару, зокрема, витрат на страхування та транспортних витрат.
Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що у жовтні 2015 року Товариство здійснювало ввезення на територію України партії товару - свинячої печінки мороженої без наявності теплової та кулінарної обробки, не консервованої, без вмісту складових сумішей, харчових добавок та приправ, торгівельної марки "Food Family", придбаного у виробника VION Food International B.V (Нідерланди), на підставі контракту від 26 листопада 2014 року №709, митне оформлення якого здійснювалось через Митницю.
15 жовтня 2015 року з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Митниці електронну митну декларацію №125110010/2015/180632, в якій задекларував зазначений товар вагою 20800,00 кг за ціною 6656,00 Євро, визначивши його митну вартість за основним методом - за ціною договору з урахуванням складових митної вартості - витрат на транспортування до кордону України у сумі 30724,00 грн. та страхування у сумі 473,34 грн.
До вказаної митної декларації позивач також додав: (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 09 жовтня 2015 року №853474; (3004) рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 09 жовтня 2015 року №4692; (3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - довідку від 12 жовтня 2015 року №709-122; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) від 09 жовтня 2015 року №5415002809; (3141) пакувальний лист від 09 жовтня 2015 року №5415002809; (3530) страховий поліс від 12 жовтня 2015 року №6337; (4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 26 листопада 2014 року №709; (4301) договір (контракт) про перевезення від 13 березня 2012 року №24; (5503) інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 09 жовтня 2015 року №2730; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 09 жовтня 2015 року №2730; (5508) інформацію про позитивні результати проведення ветеринарно-санітарного контролю від 09 жовтня 2015 року №2730; (7011) сертифікат про походження товару загальної форми від 22 вересня 2015 року №S103176028 145332; (9000) договір страхування від 06 грудня 2013 року №101014611; (9000) додаток №1 до договору про перевезення від 26 червня 2012 року; (9000) додаток №3 до договору про перевезення від 01 жовтня 2014 року; (9000) додаток №4 до договору про перевезення від 02 лютого 2015 року; (9000) заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 06 жовтня 2015 року №709-122; (9000) сертифікат якості від 09 жовтня 2015 року.
Під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником "митна вартість товару", а інспектор митної служби дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності та не підтверджують всіх числових складових митної вартості товару.
15 жовтня 2015 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №125110010/2015/010117/2, відповідно до якого останню скориговано за резервним методом.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.