ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №813/3944/17
адміністративне провадження №К/9901/7422/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року (суддя Карп`як О.О.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року (судді: Гудим Л.Я. (головуючий), Шинкар Т.І., Святецький В.В.)
у справі № 813/3944/17
за позовом Головного управління ДФС у Львівській області
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМБУД"
про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2017 року Головне управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, контролюючий орган) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМБУД" (далі - ТОВ "ЛЕМБУД") про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.
На обґрунтування позовних вимог ГУ ДФС у Львівській області зазначило, що ТОВ "ЛЕМБУД" не допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, що відповідно до статті 94 Податкового кодексу України є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 05 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що для арешту коштів на рахунках платника, визначених положеннями підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, необхідна наявність податкового боргу та відсутність майна для погашення такого боргу, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджено. Крім того застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, однак доказів прийняття рішення про застосування арешту майна позивачем не надано.
Не погодившись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Зокрема, контролюючий орган зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково посилалися на положення підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, оскільки вказаною нормою врегульовано інші правовідносини. Також скаржник вказав, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
ТОВ "ЛЕМБУД" не скористалося своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017; далі - КАС України), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 18 жовтня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області прийняло наказ № 4784 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛЕМБУД" з питань проведення взаємовідносин із ТОВ "Профітплюс", ТОВ "Волинь мото" за травень 2017 року та ТОВ "Край Транс" за лютий 2017 року, а також виписало направлення на перевірку за № 7964.
18 жовтня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області здійснено вихід за адресою місцезнаходження ТОВ "ЛЕМБУД" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115Б) з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Проте у допуску контролюючого органу до проведення перевірки директор ТОВ "ЛЕМБУД" Береза Ю.В. відмовив, про що складено акт від 18 жовтня 2017 року №523/13-01-14-12.
26 жовтня 2017 року начальник ГУ ДФС у Львівській області прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "ЛЕМБУД" № 18593/10/13-01-14-12-12.
При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ЛЕМБУД" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 18 жовтня 2017 року №4784 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 30 січня 2018 року у справі № 876/1691/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного окружного суду від 10 травня 2018 року, у задоволенні позову ТОВ "ЛЕМБУД" до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовив.
Враховуючи недопуск відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ "ЛЕМБУД".
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.