РІШЕННЯ
Іменем України
04 листопада 2019 року
Київ
справа №9901/948/18
адміністративне провадження №П/9901/948/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Гончарової І.А.,
суддів Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,
за участю
секретаря судового засідання - Калініна О.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Карлаша Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу № 9901/948/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування пункту 6 рішення від 01 листопада 2018 року № 246/зп18 та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
06 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення Комісії від 01 листопада 2018 року № 246/зп-18 відносно позивача;
- зобов`язати Комісію визнати позивача таким, що склав іспит та підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної власності, та зобов`язати допустити до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", яке провести у місячний строк з дня вступу рішення в законну силу.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що застосування відносно нього затверджених рішенням Комісії 02 жовтня 2018 року змін до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання та затвердженого рішенням Комісії Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді є протиправним та таким, що суперечить юридичній визначеності, передбачуваності та порушує його законні права та інтереси, адже на момент оголошення іспиту кожна особа має право знати умови його проведення, які повинні бути сталими, а не змінюватися неодноразово, зокрема, перед проведенням іспиту.
Так, на дату оголошення конкурсу, 30 вересня 2017 року, Порядок не передбачав мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування, практичного завдання 60 відсотків від максимально можливого бала за відповідну стадію іспиту, якщо рішенням Комісії не встановлено більший мінімально допустимого бала. Відповідно, результати складеного іспиту повинні були визначатися на підставі Порядку, затвердженого рішенням Комісії від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16, так як нормативно-правовий акт не має зворотної дії в часі, тим більше якщо він погіршує становище особи.
У свою чергу, відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач стверджує, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що Комісія діяла протиправно та внаслідок цього відбулося порушення його права чи охоронюваного законом інтересу. Позивачем не доведено незаконності рішення Комісії та не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.
Таким чином, на думку відповідача, при прийнятті спірного рішення Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; дискреційне повноваження Комісія використала з метою, з якою воно було надано; з урахуванням принципу обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), пропорційно, розсудливо.
ІІІ. КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів Верховного Суду: Гончарова І.А. (суддя-доповідач), Бившева Л.І., Олендер І.Я., Шипуліна Т.М., Ханова Р.Ф.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 9901/948/18 за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним і скасування пункту 6 рішення від 01 листопада 2018 року №246/зп18 та зобов`язання вчинити певні дії, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, призначено проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.
04 листопада 2019 року під час відкритого судового засідання, яке відбулося в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов, у свою чергу представник відповідача заперечив проти задоволення позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві. Суд дослідив докази у справі та за наслідками розгляду справи після виходу з нарадчої кімнати проголосив скорочене судове рішення про відмову у задоволенні позову.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.
30 вересня 2017 року Комісія своїм рішенням № 98/зп-17 оголосила конкурс на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності та затвердила Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 35/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
03 жовтня 2018 року позивач склав анонімне письмове тестування та написав практичне завдання.
05 жовтня 2018 року на сайті ВККС оприлюднено кодовані результати анонімного письмового тестування, згідно з якими ОСОБА_1 набрав 60,75 балів, що у відсотковому відношенні складає 67,5%.
01 листопада 2018 року на сайті ВККС оприлюднено кодовані результати виконання практичного завдання, згідно з якими ОСОБА_1 набрав 74 бали, що складає 61,7%.
Всього за результатами іспиту позивач набрав 134,75 балів.
Рішенням Комісії від 01 листопада 2018 року № 246/зп-18 85 учасникам, які займають нижчі позиції у рейтингових результатах іспиту, зокрема й ОСОБА_1, відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", визнано їх такими, що не склали іспиту, не підтвердили здатності здійснювати правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної власності та припинено їх участь у конкурсі на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Правомірність прийняття Комісією вказаного рішення в частині пункту 6 відносно позивача є предметом розгляду цієї справи.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402).
Частиною першою статті 92 Закону № 1402 визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Відповідно до положень статті 79 Закону № 1402 конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (частини перша - друга статті 79).
Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті і веб-порталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу (частина третя статті 79).
Загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (частина четверта статті 79).
Згідно з частинами одинадцятою - дванадцятою статті 79 Закону № 1402 Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів вищого спеціалізованого суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні учасника конкурсу, який має вищу позицію за рейтингом.
Статтею 83 Закону № 1402 визначено завдання та підстави кваліфікаційного оцінювання.
Кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: 1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; 2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Згідно з частинами першою-другою статті 84 Закону № 1402 Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ухвалює рішення про призначення кваліфікаційного оцінювання, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення чи інших випадків, визначених законом. За результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 84 Закону № 1402 кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді (кандидата на посаду судді), який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть бути присутніми представники органу суддівського самоврядування.
У частині першій статті 85 Закону № 1402 визначені етапи кваліфікаційного оцінювання: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Згідно з частиною другою статті 85 Закону № 1402 іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону № 1402 Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
За змістом частини третьої статті 88 Закону № 1402 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
3. На виконання вимог Закону № 1402 рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 та 04 листопада 2016 року відповідно № 143/зп-16 та №144/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення № 143; у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) і Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок № 144; у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 02 жовтня 2018 року).
Відповідно до пунктів 1-6 Розділу І "Загальні положення" Положення № 143 кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.
Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно.
Кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії.
Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту.
У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.
За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з пунктами 1 - 2 Розділу І "Загальні положення" Порядку № 144 іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту).
Іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності.
Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання.
Пунктом 5 Розділу І "Загальні положення" Порядку № 144 практичне завдання виконується шляхом підготовки учасником іспиту модельного рішення суду та/або усунення недоліків та прогалин у запропонованому проекті модельного рішення суду на підставі матеріалів модельної судової справи. Зміст матеріалів модельної судової справи, їх обсяг, види та форма визначаються Комісією при проведенні відповідного кваліфікаційного оцінювання. Під час добору на посаду судді Верховного Суду учасник іспиту має право при виконанні практичного завдання викласти проект правової позиції Верховного Суду.