ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2019 року
Київ
справа №803/1672/16
адміністративне провадження №К/9901/33046/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2016 (головуючий суддя: Мачульський В.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (головуючий суддя: Гудим Л.Я., судді: Довгополов О.М., Святецький В.В.)
у справі № 803/1672/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс"
до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс" (далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2016: № 0061131304 про визначення грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб на 118799,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0061161304 про визначення грошового зобов`язання по військовому збору на 7490,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 07.11.2016: № 0061131304 та 0061161304 .
У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 127.1 ст. 127, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 ст. 168, пунктів 171.1 та 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України (ПК України), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. За доводами касаційної скарги, відповідачем було правомірно застосовані до позивача штрафні санкції, передбачені ст. 127 ПК, оскільки виплата позивачем як податковим агентом доходу на користь фізичних осіб передувала сплаті податку.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб, військового збору згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.10.2016 № 5074/13-04/31824361. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 ст. 168 ПК, а саме: нараховано, але не перераховано або невчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб за ІІ півріччя 2013 року на суму 21188,07 грн.; за 2014 рік на суму 55287,90 грн.; за 2015 рік на суму 53939,00 грн.; за 2016 рік на суму 45379,72 грн. та військовий збір за 2014 рік на суму 1630,46 грн.; за 2015 рік на суму 5146,16 грн.; за період 01.01.2016 по 30.06.2016 на суму 3768,52 грн. в сумі 10545,14 грн., що тягне за собою накладення штрафу згідно пункту 127.1 ст. 127 ПК.
За наслідками висновків перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.11.2016: № 0061131304 про визначення грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб на 118799,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0061161304 про визначення грошового зобов`язання по військовому збору на 7490,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з розрахунком штрафних санкцій по оспорюваному податковому повідомленні-рішенні від 07.11.2016 № 0061131304, відповідач виходив з того, що за листопад 2013 року сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків складає 3429,80 грн. та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті, а саме: 857,45 грн.; за грудень 2013 року сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків становить 3973,63 грн., та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає сплаті - 1986,82 грн.; сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків станом на 30.06.2016 за період з січня 2014 року по червень 2016 року складає 154606,62 грн. та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає сплаті - 115954,96 грн. На підставі оцінки розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0061161304 судами було встановлено, що відповідач при визначенні розміру штрафних санкцій виходив з того, що сума несплаченого військового збору складає: за вересень 2014 року - 563,80 грн. та тягне з собою накладення штрафу у розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті - 140,95 грн.; за жовтень 2014 року - 544,11 грн. та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає сплаті - 272,06 грн.; сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків станом на 30.06.2016 за період з листопада 2014 року по червень 2016 року складає 9437,23 грн. та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає сплаті - 7077,92 грн.
Відповідно до пункту 54.2 ст. 54 ПК грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Абзацом другим пункту 57.1 ст. 57 ПК визначено, що податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 ст. 168 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 цієї статті визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 цієї статті, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду