ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2019 року
Київ
справа №826/22251/15
касаційне провадження №К/9901/26069/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2016 (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі №826/22251/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило:
визнати протиправними дії щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оіл Інтрейд" за період з жовтня по листопад 2014 року на підставі наказу від 25.08.2015 за відсутності факту надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення/вручення платнику чи його представнику під розписку копії наказу;
визнати неправомірними дії щодо відмови у розгляді заперечень від 04.09.2015 № 925 на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.08.2015 № 4955/26-51-22-02/38745281;
визнати неправомірними дії з прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.09.2015 № 0004842202 без розгляду заперечень на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки.
Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 13.04.2016 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ІНТРЕЙД" за період: жовтень-листопад 2014 року. Визнав протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо нерозгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" від 04.09.2015 №925 на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.08.2015 №4955/26-51-22-02/38745281. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.07.2016 скасував постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.04.2016 в частині задоволених позовних вимог та ухвалив в цій частині нове судове рішення про залишення позову без задоволення. У іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.04.2016 залишив без змін. При цьому, апеляційний перегляд судового рішення суду першої інстанції Київським апеляційним адміністративним судом здійснений лише в межах вимог апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, а саме - в частині задоволення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2016 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.04.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 79.2 статті 79, пункту 85.2 статті 85, пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що допущені податковим органом під час проведення перевірки процедурні порушенні вплинули на можливість платника податків належним чином захистити свої права під час проведення контрольного заходу.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України видано наказ від 25.08.2015 № 810-П про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" з питань дотримання вимог чинного законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оіл Інтрейд" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 тривалістю в 5 робочих днів, починаючи з 25.08.2015.
За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві складено акт від 26.08.2015 № 4955/26-51-22-02/38745281.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" 28.08.2015 отримало копію акта перевірки від 26.08.2015 № 4955/26-51-22-02/38745281, а 04.09.2015 звернулось до податкового органу із запереченнями № 925 на такий акт, які зареєстровані 04.09.2015 за № 10/22644.
Листом від 17.09.2015 № 10130/10/26-51-22-02 Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила позивача про пропуск ним передбаченого пунктом 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України строку на подання заперечень, у зв`язку з чим такі заперечення підлягають залишенню без розгляду.
Так, згідно з позицією податкового органу строк обчислення заперечень на акт перевірки розпочався в день отримання позивачем акта перевірки, а тому закінчення строку подання заперечень на акт перевірки припадає на 03.09.2015.
На підставі встановлених актом перевірки порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 № 0004842202 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 3507905 грн., в тому числі: 2806324 грн. основного платежу та 701581 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в судовому порядку (адміністративна справа № 826/2442/16).
Задовольняючи адміністративний позов в частині визнання протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд першої інстанції керувався тим, що податковим органом не пред`явлено доказів наявності підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення контрольного заходу, а також доказів вжиття заходів щодо вручення позивачу копії відповідного наказу.
Задовольняючи адміністративний позов в частині визнання неправомірними дій щодо відмови у розгляді заперечень, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав заперечення на акт перевірки в межах установленого законодавством строку.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалюючи нове - про відмову в позові в цій частині, суд апеляційної інстанції керувався тим, що дії відповідача щодо проведення перевірки та розгляду/нерозгляду заперечень на акт перевірки не породжують для платника виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків. Так, суд апеляційної інстанції вказав, що актом індивідуальної дії, який створює для платника правові наслідки є податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі зафіксованих в акті перевірки порушень.
Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Положеннями абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.