ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2019 року
Київ
справа №815/3587/17
адміністративне провадження №К/9901/1515/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року (суддя Тарасишина О.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді: Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом (з врахуванням уточнень) до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060/2017/000065/2 від 27 червня 2017 року; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00770.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав, що митну вартість імпортованого позивачем товару було ним скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах та непідтвердженням всіх складових митної вартості товару, зокрема, вартості пакування та транспортних витрат, а в поданому платіжному документі відсутнє посилання на інвойс.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 22 травня 2016 року між Товариством (як покупцем) та Компанією Waterco (Europe) LTD (як продавцем) укладено контракт №002/2016/UA (з врахуванням додаткових угод) на поставку товару "Скло у вигляді гранул із вмістом менш ніж 99 мас.% діоксиду кремнію. Скляний наповнювач для водяних фільтрів басейнів".
З метою здійснення митного оформлення поставленого на виконання умов зазначеного контракту товару декларантом подано до Митниці електронну митну декларацію №500060/2017/009492 від 26 червня 2017 року, в якій митну вартість товару задекларовано із застосуванням першого методу її визначення (за ціною контракту) на рівні 0,314 доларів США за кг нетто та до якої додано зовнішньоекономічний контракт від 22 травня 2016 року №002/2016/UA, інвойс від 18 травня 2017 року №SIN028547 та інші документи.
Під час здійснення Митницею контрою правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих разом з митною декларацією для підтвердження митної вартості товару встановлено, що у вказаних документах містяться розбіжності та не містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: не визначено вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; не подано документи в підтвердження транспортної складової митної вартості; у банківському платіжному документі відсутнє посилання на інвойс від 18 травня 2017 року №SIN028547.
На підставі частини 3 статті 53 МК України Митниця повідомила декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: висновків про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, каталогів, специфікацій, прайс-листів виробника товару, виписки з бухгалтерської документації, а також перекладу копії митної декларації країни відправлення на українську мову.
На вимогу Митниці 27 червня 2017 року Товариство надало письмові пояснення, в яких просило оформити та випустити товар у вільний обіг на підставі наданих документів, а також долучило до своїх пояснень наступні документи: банківський платіжний документ б/н від 04 травня 2017 року про 100% передоплату вартості товару, прямий контракт з виробником товару від 22 травня 2016 року №002/2016/UA, інвойс від 18 травня 2017 року №SIN028547, експортну декларацію країни постачальника товару від 19 травня 2017 року №17GB05X23277695012, висновок експерта ТОВ "Одеський аукціонний центр" про рівень ринкової вартості товару від 26 червня 2017 року №20-73/06-2017; крім того декларант зазначив, що копія експортної декларації країни постачальника товару складена англійською мовою, що є іноземною мовою міжнародного спілкування і офіційною мовою Європейського союзу, а тому згідно зі статтею 254 МК України перекладу на українську мову не потребує.
27 червня 2017 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000065/2, яким митну вартість імпортованого позивачем товару визначено за резервним методом на рівні - 0,479 доларів США за кг нетто, а також складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00770.
В подальшому декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію №UA500060/2017/009675 від 28 червня 2017 року, заповнену з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості товару №UA500060/2017/000065/2 від 27 червня 2017 року, із забезпеченням сплати митних платежів, фінансовою гарантією, у зв`язку з чим товар було випущено у вільний обіг.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.