1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



11 листопада 2019 року

Київ

справа №807/3939/14

адміністративне провадження №К/9901/26030/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 (головуючий суддя: Микуляк П.П.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 (головуючий суддя: Матковська З.М., Затолочний В.С., Каралюс В.М.)

у справі № 807/3939/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,



ВСТАНОВИВ:



Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - ОДПІ), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.02.2014: № 0000341702 про збільшення суми грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб на 986205,00 грн. за основним платежем; № 0000261703, яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на додану вартість (ПДВ) на 231520,00 грн. за основним платежем та на 57880,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).



Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 18.02.2014: № 0000341702 та № 0000261703.



Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 змінено у частині викладення підстав для задоволення позову.



У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм ст. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" (Указ № 727/98), підпункту 2.3.1 пункту 2.3 ст.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон № 168/97-ВР), ст.ст. 13 та 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (Декрет № 13-92), підпункту 9.12.1 пункту 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Закон № 889-IV), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову від задоволення позову. Доводи касаційної скарги в своїй основі дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.



Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.



Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.



Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум податку на доходи фізичних осіб, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.11.2011 № 1671/17-03/ НОМЕР_1 . Згідно з цими висновками позивачем порушені норми Закону № 889-IV, ст.ст. 13 та 14 Декрету № 13-92, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на 986205,00 грн. за 2010 рік; ПДВ на 231520,00 грн. у податковому обліку за липень 2010 року. пункту 200.11 ст. 200, пункту 201.10 ст. 201 ПК, а саме: сформовано податковий кредит за вересень 2013 року на 43751,00 грн. за податковими накладними, які не зареєстровані в ЄРПН. Ці порушення стали наслідком перевищення позивачем граничної суми виручки за 2010 рік, що і стало підставою висновків контролюючого органу про не виконання позивачем обов`язку перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, заниження сум грошових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб та з ПДВ.

Вказана перевірка була призначена з посиланням на підпункт 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 19.08.2011.


................
Перейти до повного тексту