ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3607/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 (судді: Барбашова С. В., Медуниця О. Є., Пелипенко Н. М.)
у справі
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4"
про стягнення 409 737,30 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У грудні 2018 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4" (далі - ТОВ "Парковий-4") про стягнення 409 737,30 грн.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "Парковий-4" у період із 01.03.2017 по 30.11.2018 користувалося земельною ділянкою без оформлення відповідного права та не сплачувало за таке користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі. Посилаючись на положення статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України, позивач просив стягнути безпідставно отримані відповідачем кошти у сумі 409 737,30 грн недоотриманої позивачем орендної плати.
1.3. ТОВ "Парковий-4" не скористалося наданим процесуальним законом правом на подання відзиву на позов.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Рішення місцевого господарського суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано тим, що ТОВ "Парковий-4" не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, у зв`язку з чим має здійснювати плату за землю у формі орендної плати.
2.3. Водночас, суди попередніх інстанцій установили, що Харківська міська рада не надала доказів внесення спірної земельної ділянки площею 0,2900 га по просп. Московському, 118 у м. Харкові до Державного земельного кадастру. Отже, за висновками судів, немає доказів того, що ця земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільних прав протягом зазначеного позивачем періоду 2017- 2018 років. При цьому, немає і доказів розташування земельної ділянки, визначеної в акті обстеження від 03.09.2018, у межах земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0025, площею 0,7282 га по просп. Московському, 118 у м. Харкові.
2.4. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що обстеження земельної ділянки відбулося 03.09.2018, проте нарахування безпідставно збережених коштів позивач здійснює з 03.02.2017, за відсутності при цьому доказів користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,2900 га у період із 03.02.2017 по 03.09.2018.
2.5. Крім того, позивач здійснив розрахунок розміру плати за користування земельною ділянкою, виходячи із базової вартості 1 м2 земель м. Харкова, з урахуванням наведених коефіцієнтів. Водночас жодних документів, на підставі яких запроваджено відповідну нормативну грошову оцінку і які підтверджували би правомірність застосування саме таких коефіцієнтів, до матеріалів справи не додано.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Харківська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3.2. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, обґрунтовано тим, що Харківська міська рада розробила та затвердила технічну документацію на всі землі м. Харкова, у тому числі на спірну земельну ділянку. При цьому виконавчі органи Харківської міської ради мають право розраховувати нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, у зв`язку з чим апеляційний суд необґрунтовано зазначив про неправильність наданих позивачем розрахунків розміру плати за користування земельною ділянкою.
3.3. На думку скаржника, апеляційний господарський суд для встановлення всіх обставин справи мав її розглядати тільки за наявності витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який скаржник додав до касаційної скарги.
3.4. Також скаржник вважає, оскільки земельна ділянка, кадастровий номер 6310136900:01:022:0025, має більшу площу (0, 7282 га), ніж та якою користується ТОВ "Парковий 4" (0,2900 га), апеляційний суд мав з`ясувати, якою саме площею земельної ділянки користується ТОВ "Парковий-4" - 0,7282 га або лише її частиною у межах сформованої земельної ділянки.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що Харківська міська рада відповідно до статті 189 Земельного кодексу України здійснила заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання вимог земельного законодавства.
4.3. За інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.07.2018 № 131366676 право власності на нежитлові приміщення підвалу, 1-го поверху, 2-го поверху, 3-го поверху в літ. "А3-3" загальною площею 9503,8 м2 по просп. Московському, 118 у м. Харкові із 03.02.2017 зареєстровано за ТОВ "Парковий-4" на підставі договору купівлі-продажу від 03.02.2017 № 195.
4.4. Як зазначила Харківська міська рада, із 03.02.2017 по теперішній час ТОВ "Парковий-4" користується земельною ділянкою площею 0,2900 га по просп. Московському, 118 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
4.5. Згідно зі здійсненим Харківською міською радою розрахунком розміру орендної плати, яка підлягала сплаті ТОВ "Парковий-4" за користування зазначеною земельною ділянкою у період із 03.02.2017 по 30.11.2018, орендна плата становить 409 737,30 грн.
4.6. За результатами обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки на місцевості Департамент територіального контролю Харківської міської ради склав відповідний акт від 03.09.2018 обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Московський, 118, за змістом якого із 03.02.2017 по теперішній час земельною ділянкою площею 0,2900 га по просп. Московському, 118 користується ТОВ "Парковий-4" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А3-3", належної йому на праві власності. Площа земельної ділянки відповідно до її меж становить 0,2900 га, межі земельної ділянки визначено відповідно до зовнішніх меж будівлі.
4.7. Як установили суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять відомостей про внесення спірної земельної ділянки площею 0,2900 га по просп. Московському, 118 у м. Харкові до Державного земельного кадастру. Немає також і доказів того, що земельна ділянка загальною площею 0,2900 га по просп. Московському, 118 у м. Харкові, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути з ТОВ "Парковий-4" безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права протягом зазначеного позивачем періоду із 01.03.2017 по 30.11.2018. Суди також акцентували, що позивач не довів розташування визначеної в акті обстеження від 03.09.2018 земельної ділянки у межах земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0025.
4.8. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд установив неможливість об`єктивно перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку з огляду на відсутність витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
4.9. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
4.10. За змістом частини першої статті 122 цього Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
4.11. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (частина перша статті 123 Земельного кодексу України).
4.12. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина перша статті 124 Земельного кодексу України).
4.13. Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Парковий-4" є власником нерухомого майна площею 9 503,8 м2 по просп. Московському, 118 у м. Харкові, проте матеріали справи не містять доказів належного оформлення товариством права користування спірною земельною ділянкою.
4.14. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.