ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2019 року
Київ
справа №821/1144/16
адміністративне провадження №К/9901/39308/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року (головуючий суддя - Кисильова О.Й.)
та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Милосердний М.М., судді - Бітов А.І., Ступакова І.Г.)
у справі №821/1144/16
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 04.04.2016 №0000721405 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 4 949, 75 грн;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення У ДФС в Херсонській області від 04.04.2016 №0000731405 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 27 000 грн;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551 грн 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем у межах його повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 березня 2016 року відповідачем на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 02.03.2016 №86 та направлень на проведення перевірки від 13.03.2016 №0245 та №0246 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфер обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Продавець - ОСОБА_2 відмовилася розписатися у направленнях на перевірку та отримати копію наказу на проведення перевірки про що складено акт відмови від підпису від 14.03.2016 року № 20 (а.с. 11).
За результатами перевірки складено акт від 14.03.2016 №070/21/22/22/2708900319 (а.с. 68-70)(далі - Акт перевірки).
Контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", щодо продажу ФОП алкогольних напоїв без марок акцизного збору, за що застосовано штрафну санкцію за статтею 17 цього Закону у розмірі 17 000 грн;
- постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", що виражається у продажу алкогольних напоїв за цінами нижчими ніж мінімальні встановлені, за що застосовано штрафну санкцію за статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 10 000 грн;
- пункту 2.6 1.2 постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України", щодо незабезпечення щоденного оприбуткування готівкових коштів, за що застосовано штрафну санкцію згідно Указу Президента України від 12.06.1995 року за №436/95 у розмірі 4 949, 75 грн (п`ятикратний розмір не оприбуткованої суми).
На підставі акту та за результатами перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2016:
- № 0000721405, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 4 949 грн 758 коп.,
- № 0000731405, яким до платника застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 27 000 грн.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним вище обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Зі змісту ст. 86 ПК України вбачається, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.
Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.
Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
За змістом пункту 2.6 глави 2 Положення № 637, яке визначає, зокрема, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
За правилами статті 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 7.16. Положення № 637 передбачено, що під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.
Абзацом 3 ч. 1 статті 1 Указу Президента від 12 червня 1995 року №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки МПП "Ріко", позивач 27.01.2016 о 11 год 54 хв. здав у ремонт РРО марки MINI-Т 400 МЕ ПБ 4101235632. Відповідний запис міститься також у розділі 4 КОРО, у якому зазначено, що РРО перебував у ремонті з 27 січня 2016 року до 28 січня 2016 року (а.с. 18).
Під час виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій позивач здійснював розрахунки із використанням розрахункових квитанцій, що також відображено у відповідному розділі 3 КОРО.
Судами попередніх інстанцій оглядався оригінал КОРО та за наслідками його огляду встановлено, що розділ 2 КОРО містить запис від 27.01.2016 про оприбуткування готівкових коштів у сумі 989, 95 грн. на підставі розрахункової книжки №21003014697/1.