У Х В А Л А
1 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 489/1161/19
Провадження № 14-673цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування запису про право власності, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 березня 2019 року, ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 липня 2019 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2019 року перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати недійсним та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 17 вересня 2018 року № 27999817 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомості - адміністративну будівлю охорони з автостоянкою загальною площею 57,9 кв. м, розташовану на АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 знести автомийку самообслуговування, розташовану за вказаною адресою.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що заяву подано з додержанням вимог статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Підстав для відмови у відкритті провадження не встановлено. Цивільна справа підсудна цьому суду та підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Не погодившись із цією ухвалою, у квітні 2019 року ОСОБА_1 оскаржив її до суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вимога суб`єкта владних повноважень про знесення об`єкта самочинного будівництва, заявлена з підстав порушення архітектурних, містобудівних, санітарних та інших обмежень, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вимога про скасування запису про реєстрацію права власності не є похідною від існуючого майнового права, оскільки її підстава безпосередньо пов`язана з реалізацією організаційно-розпорядчої компетенції суб`єктом владних повноважень з питань архітектурно-будівельного контролю, а тому також підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 березня 2019 року повернуто скаржнику.
Ухвалу апеляційного суду апеляційної мотивовано тим, що відповідач оскаржує ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення судом першої інстанції правил предметної юрисдикції, яка передбачає розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції та судами інших юрисдикцій. Разом з тим оскарження в апеляційному порядку із зазначеної підстави таких ухвал окремо від рішення суду положеннями статті 353 ЦПК України не передбачено.
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 березня 2019 року, посилаючись на порушення судом правил предметної юрисдикції та підсудності (територіальної юрисдикції). Скаргу мотивовано тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підсудний Ленінському районному суду м. Миколаєва, оскільки спірний об`єкт нерухомості розташований у Центральному районі м. Миколаєва і належить до територіальної юрисдикції Центрального районного суду м. Миколаєва.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 березня 2019 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що з наданих сторонами документів вбачається, що спірне нерухоме майно розташоване на території Ленінського району м. Миколаєва, тому висновок суду про підсудність справи Ленінському районному суду м. Миколаєва є правомірним.
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів .
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за цією касаційною скаргою.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 4 березня 2019 року і постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 липня 2019 року та закрити провадження у справі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що з урахуванням суб`єктного складу позивачів та зазначених прокурором в позовній заяві підстав позову, заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того відповідача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання з розгляду його апеляційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за цією касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.