Постанова
Іменем України
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Голубицький С. С.,
Шевченко Т. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор ШевченкоО. О.,
засуджений ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисник Лісіченко Л. М.,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Лісіченко Лариси Миколаївни в інтересах засудженого на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170040004514,
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народилася в місті Полтаві, засудженого за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали
Засуджений та захисник в його інтересах у касаційних скаргах, які є подібними за змістом та вимогами, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність виклали вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) оскаржуване судове рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 мотивує свою вимогу тим, що що досудовим розслідуванням та судом не встановлені достатні докази для доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і вичерпані можливості їх отримати, натомість судом апеляційної інстанції такі його доводи безпідставно залишені поза увагою, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), є передчасною, незаконною та необґрунтованою.
Крім цього, зазначає про упередженість суду при призначенні йому покарання, яке в порівнянні з покаранням, призначеним іншим засудженим за цим же вироком ( ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ) є очевидно несправедливим.
Захисник, серед іншого, зауважила про відсутність в судовому рішенні мотивів апеляційного суду відмови у задоволенні заявленого клопотання її підзахисним в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України додатково дослідити докази, які були досліджені судом першої інстанції з порушенням вимог КПК України та взагалі не досліджувались.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції
За вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Початок строку відбування покарання визначено рахувати з 15 листопада 2018 року.
Частково задоволено заявлений по справі цивільний позов та стягнуто з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_4 32 020 грн матеріальної та 10 000 грн моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
До набрання вироком законної сили обрано стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши кожного під варту негайно в залі суду.
Вирішено також долю речових доказів та судових витрат.
За цим же вироком визнано винуватими ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 198 КК України та ОСОБА_2 - за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
2.2 Суд апеляційної інстанції, ухвала якого оскаржується
За ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року вирок Октябрського районного суду міста Полтави від 15 листопада 2018 року стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинувачених, прокурора та потерпілого ОСОБА_4 - без задоволення.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12 жовтня 2017 року близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, у дворі будинку АДРЕСА_1, шляхом підбору ключа, який отримав від останнього, відчинив водійські двері належного потерпілому ОСОБА_4 автомобіля "ВАЗ-21051" (д. н. з. НОМЕР_1 ), проник до салону та намагався запустити двигун.
Після невдалої спроби ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 викотили автомобіль із двору, причепили на буксир до належного останньому автомобіля "ВАЗ 2105" (д. н. з. НОМЕР_2 ), яким керував ОСОБА_3, та знову намагалися запустити двигун під час буксировки, але це зробити не вдалося.
Після чого ОСОБА_1 встановив на викрадений автомобіль акумулятор з власного транспортного засобу, а ОСОБА_2 запустив двигун та вони відігнали автомобіль "ВАЗ-21051" в гараж, що по АДРЕСА_2 яким користувався ОСОБА_1 .
В подальшому обвинувачені автомобіль потерпілого ОСОБА_4 розукомплектували на частини, які здали на металобрухт, заподіявши потерпілому майнову шкоду в розмірі 22 020 грн.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг з міркувань їх необґрунтованості та безпідставності.
Засуджений та захисник в інтересах останнього подані ними скарги підтримали в повному обсязі.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
Частина 1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
4.1.2 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
4.1.3 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.1.4 Стаття 404. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
Частина 3. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
4.1.5 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
4.1.6 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.