Постанова
Іменем України
08 листопада 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурори Ковальчук О.С., Гошовська Ю.М.,
захисники Луцик А.А., Костюк В.О.,
виправданий ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурорів, які брали участь у розгляді провадженні судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Обухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110230000660,
стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виправданого за ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
Вимогою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, до суду касаційної інстанції є скасування судових рішень стосовно виправданого ОСОБА_1 та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Вимогу прокурор мотивує допущенням судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного виправдання винуватої особи. Вважає, що судовий розгляд проводився упереджено до сторони обвинувачення та загалом однобічно, без врахування у сукупності всіх наданих доказів стороною обвинувачення. Також не погоджується із рішенням суду першої інстанції про визнання доказів недопустимими, а саме протоколів слідчих дій проведених не у місці, на який був наданий дозвіл слідчим суддею, вважаючи, що слідчий отримавши дозвіл на слідчу дію місце її проведення визначає самостійно. Крім того, стверджує, що апеляційний суд всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення належним чином не перевірив, а фактично продублював зміст вироку суду першої інстанції.
Вимогою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, до суду касаційної інстанції є скасування ухвали апеляційного суду стосовно виправданого ОСОБА_1 та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вимогу прокурор мотивує допущенням апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, невмотивованості та незаконності ухвали апеляційного суду. Апеляційним судом не проведено повної перевірки доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення, а отже й не спростовано доводів, зокрема й тих, що стосувались безпідставності рішення суду першої інстанції про визнання доказів недопустимими, та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В запереченнях на касаційні скарги виправданий ОСОБА_1 просить залишити судові рішення, ухвалені стосовно нього, без зміни, а вказані касаційні скарги - без задоволення.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Обухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та виправдано за відсутністю в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.
Вироком суду також вирішено долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
За ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 червня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2017 року стосовно виправданого ОСОБА_1 - без зміни.
2.3 Висунуте обвинувачення, що не знайшло свого підтвердження в суді
ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу (потерпілій ОСОБА_2 ) легкі тілесні ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за таких обставин.
13 квітня 2016 року прокурор Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Куц В.В., здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014110230000057, звернувся до Обухівського районного суду Київської області із клопотанням про проведення обшуку у приміщенні Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області, що на вул. Шевченка, 85, с. Трипілля.
Того ж дня слідчим суддею Обухівського районного суду Київської області Морою О.М. у справі № 372/2190/15-к постановлено ухвалу, якою вказане клопотання задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області, за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул. Шевченка, 85.
На виконання вказаної ухвали суду 11 травня 2016 року приблизно о 10 годині 20 хвилин, слідчим СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5. та прокурорами Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпочато обшук приміщення Трипільської сільської ради. Перед початком обшуку слідчим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 236 КПК України, в присутності посадових осіб Трипільської сільської ради та голови Трипільської сільської ради ОСОБА_1 зачитано ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15 квітня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку приміщення Трипільської сільської ради. Після чого вручено копію ухвали секретарю Трипільської сільської ради ОСОБА_3, що засвідчено підписом останньої. При цьому ОСОБА_2 показала присутнім, у тому числі голові Трипільської сільської ради ОСОБА_1, своє службове посвідчення, чим підтвердила повноваження слідчого у кримінальному провадженні.
11 травня 2016 року приблизно о 11 годині 00 хвилин під час проведення санкціонованого обшуку в службовому кабінеті голови Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_1, достовірно розуміючи, що старший слідчий слідчого відділення Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5. виконує свої службові обов`язки, є представником правоохоронного органу та проводить санкціонований обшук, помітивши, як остання вилучає електронний носій інформації (флеш-накопичувач), дозвіл на відшукання та вилучення якого наданий зазначеною ухвалою слідчого судді та який був прикріплений до зв`язки ключів, що перебували на столі, за яким сидів ОСОБА_1, діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин та з мотивів явної неповаги до слідчого, вхопив ОСОБА_2 за праву руку, при цьому стиснув її та утримував, з метою недопущення вилучення флеш-накопичувача, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 03 червня 2016 року № 66 у ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді трьох крововиливів на передній поверхні середньої та нижньої третини правого передпліччя. Ці тілесні ушкодження утворились за рахунок стиснення-ударів тупим(-ими) предметом(-ами) з обмеженою травмуючою поверхнею, які відобразили овальні контактні поверхні і відносяться до легких ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин та в термін, встановлених слідством.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурори у засіданні суду касаційної інстанції касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, підтримали повністю, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, - частково, просили про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Виправданий та його захисник у засіданні суду касаційної інстанції заперечували проти задоволення касаційних скарг прокурорів.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
4.1.2 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.1.3 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.