Постанова
іменем України
8 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 348/2090/17
провадження № 51- 684км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Григор`євої І. В., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Кравченко Є. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та прокурора Марчук О. В. на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 8 жовтня 2018 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2019 року в кримінальному провадженні № 12017090200000486 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кандалакша Мурманської області Російської Федерації та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 8 жовтня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 296 КК до покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Як установив місцевий суд, 17 липня 2017 року приблизно о 18:00 на території парку ім. Івана Франка у м. Надвірній ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно перекинув останнього через дерев`яну огорожу та завдав йому декількох ударів руками по обличчю і тулубу та заздалегідь заготовленим розкладним ножем у ліве плече, спричинивши потерпілому легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить судові рішення щодо нього змінити: перекваліфікувати його дії з ч. 4 ст. 296 на ч. 2 ст. 125 КК і закрити кримінальне провадження на підставі ст. 46 КК у зв`язку із примиренням з потерпілим.
На думку засудженого, місцевий суд невірно кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 296 КК, оскільки висновок суду у вироку про наявність у його діях хуліганського мотиву не підтверджений дослідженими в суді доказами, та звертає увагу на те, що застосування ним фізичного насильства до потерпілого було зумовлене особистою неприязню до потерпілого, яка виникла на ґрунті словесного конфлікту з ним.
Прокурор Марчук О. В., яка брала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, просить у касаційній скарзі ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого внаслідок м`якості.
Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив цих доводів, наведених ним у апеляційній скарзі та не надав на них умотивованих відповідей, а тому, на думку прокурора, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Кравченко Є. С. підтримала касаційну скаргу прокурора та виступила проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги засудженого та прокурора підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст. 433 КПК суд касаційної інстанції у межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.
Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Згідно з вироком районний суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні хуліганства, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.