ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року
м. Київ
Справа №523/9772/17
Провадження № 51-7399км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Кулаківського К. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року в кримінальному провадженні №12016161490001231 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балті Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Зазначеним вироком зі ОСОБА_1 стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 14 012 грн. 32 коп. та моральної шкоди - 20 000 грн.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, близько 14 год. 11 грудня 2016 року на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_1 та його сусідом ОСОБА_3, виник конфлікт на ґрунті триваючих неприязних відносин. Під час конфлікту ОСОБА_2, перебуваючи в салоні припаркованого автомобіля, допустив образливі висловлювання на адресу дружини ОСОБА_1, на що останній підійшов до автомобіля та завдав декілька ударів у скло двері автомобіля. ОСОБА_2 спробував вийти з автомобіля, але ОСОБА_1, діючи з раптово виниклим умислом на заподіяння тому тілесних ушкоджень, наніс йому удар кулаком правої руки в обличчя.
Продовжуючи свій намір, ОСОБА_1 схопив за одяг в районі грудей ОСОБА_2 та шляхом ривку витягнув останнього з автомобіля, повалив на землю, завдавши при цьому не менше 2-3-х ударів кулаками рук в область його голови, одночасно здійснюючи тиск колінами своїх ніг, на ноги лежачого на землі ОСОБА_2 .
В результаті вищевказаних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 :
- легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я строком понад шість днів, але не більше трьох тижнів, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку, синця та забійної рани правої підочної області, синця та садна лобної області справа, садна спинки носа;
- тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад три тижні, у вигляді: закритої травми лівого колінного суглобу у вигляді перелому наколінника; ушкодження заднього рогу зовнішнього меніску, розриву задньої хрестоподібної зв`язки, а також неповного ушкодження передньої хрестоподібної зв`язки та крововиливу в порожнину суглобу.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року зазначений вирок місцевого суду залишений без зміни.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не усунуто протиріччя, які містились у висновках експертиз та показаннях експерта в суді, що факт спричинення саме засудженим потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості не знайшов належного підтвердження. Вказується також на безпідставне стягнення майнової та моральної шкоди, пов`язаної з лікуванням колінного суглобу.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважав судові рішення законними та обґрунтованими.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.