Постанова
Іменем України
05 листопада 2019 року
м. Київ
Справа №531/955/16-к
Провадження № 51-2050 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Мазура М. В., Матієк Т. В.,
секретаря
судового засідання Слободян О. М.,
за участю:
прокурора Гладкого О. Є.,
захисника Ярошенко С. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Ярошенко С. М. на вирок Полтавського апеляційного суду від 21 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170180000362 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,уродженця с. Халтуріно Карлівського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 17 травня 2012 року за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, 18 грудня 2013 року за ч.2 ст. 121, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 22 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією всього майна.
Вирішено питання про судові витрати та долю речових доказів.
21 січня 2019 року Полтавським апеляційним судом вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 у частині призначеного йому покарання скасовано та ухвалено свій вирок, за яким ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 01 червня 2016 приблизно о 19:20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`янінні, з метою заволодіння чужим майном проник через відчинені двері службового входу до приміщення магазину-кафе "Експрес", який знаходиться за адресою: площа Перемоги, 5, м. Карлівка Полтавської області, де, приставивши до горла продавця ОСОБА_2 ніж, що був у нього з собою, та, погрожуючи ним, намагався заволодіти грошовими коштами з каси магазину- кафе в сумі 2296 грн, однак був затриманий відвідувачами цього ж закладу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Ярошенко С. М. стверджує про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого ОСОБА_1 . Зазначає, що апеляційним судом при призначенні ОСОБА_1 покарання було не враховано наявних, на думку захисника, пом`якшуючих покарання обставин: відсутність негативних наслідків спричинення шкоди здоров`ю потерпілої та реальної майнової шкоди, визнання вини, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину в зв`язку зі збігом тяжких сімейних обставин. Просить вирок Полтавського апеляційного суду від 21 січня 2019 року змінити, із застосуванням ст. 69 КК України пом`якшити призначене ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі до 5 років із конфіскацією всього майна.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Ярошенко С. М. підтримала подану нею касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор Гладкий О. Є. вважав, що касаційна скарга захисника є необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
Правильність встановлення фактичних обставин справи, доведеність винуватості та юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України у касаційній скарзі не заперечуються та не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.