Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 910/3907/18(провадження № 12-46гс19)
01жовтня 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Європа" ЛТД" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРС-Груп", треті особи: на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор", на стороні відповідача - Державне підприємство "Сетам" про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів і постановою від 01 жовтня 2019 року касаційну скаргу задовольнила, скасувала оскаржувані судові рішення та ухвалила нове рішення яким в задоволені позову відмовлено.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Приймаючи вказану постанову Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі — Агенство) не вправі було відчужувати його майно, оскільки Апеляційним судом Полтавської області в межах кримінальної справи № 552/7979/17 покладено обов`язок на Агентство щодо управління рухомим майном шляхом забезпечення його збереження, а не шляхом продажу.
2. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає, що задоволення жодної з вимог, заявлених позивачем в цій справі, не приведе до поновлення його майнових прав.
3. Якщо позивач вважає, що покупець (Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРС-Груп") не набув права власності на отримане ним спірне майно (зерно кукурудзи 3 класу у кількості 134 419,00 кг) зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то позивач вправі скористатися передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу зерна.
4. В іншому випадку позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажем майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди (частина третя статті 386 Цивільного кодексу України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.
5. Якщо ж покупець ще не отримав продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договору купівлі-продажу, укладеного одним із відповідачем з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України, звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.
6. Зазначене свідчить про те, що позивачем обрано неналежні способи захисту своїх порушених прав.
7. З матеріалів справи вбачається, що 06 грудня 2017 року слідчий суддя Київського районного суду міста Полтави ухвалою у кримінальній справі № 552/7979/17 (провадження № 1-кс/552/2487/17) задовольнив клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області про арешт майна та наклав арешт на зерно кукурудзи ІІІ класу у кількості 134 419,00 кг (далі - спірне майно), заборонивши позивачу до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні розпоряджатися ним, передав арештоване майно на відповідальне зберігання у приміщеннях, спорудах майнового комплексу, складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" ( далі - ТОВ "Кононівський елеватор") і поклав обов`язок зберігання на службових осіб цього товариства.
8. Апеляційним судом Полтавської області ухвалою від 28 грудня 2017 року частково задоволено апеляційну скаргу представника ТОВ "Кононівський елеватор", ухвала слідчого судді Київського районного суду міста Полтави від 06 грудня 2017 року скасована у частині передачі зерна на зберігання ТОВ "Кононівський елеватор" і постановлено у цій частині нову ухвалу, якою передано спірне майно Агентству для здійснення заходів управління ним з метою забезпечення його збереження.
9. 19 березня 2018 року на замовлення Агентства Державне підприємство "Сетам" провело електронні торги з продажу лота № 268238 (спірне майно), переможцем яких визнано ТОВ "ЮРС-Груп", про що складено протокол проведення електронних торгів від 19 березня 2018 року № 322276.
10. 26 березня 2018 року між Агентством (продавець) і ТОВ "ЮРС-Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу зерна № 1, за умовами якого на підставі електронних торгів (оформлених протоколом від 19 березня 2018 року № 322276) продавець зобов`язався на умовах та в порядку, що визначені цим договором, передати покупцю актив - спірне майно (зерно кукурудзи ІІІ класу у кількості 134 419 кг), право на яке підтверджується складськими квитанціями від 25 жовтня 2017 року № 567 та від 23 листопада 2017 року № 699, а покупець зобов`язався на умовах та в порядку, що визначені цим договором, оплатити та прийняти актив.
11. Статтею 650 Цивільного кодексу України далі (далі - ЦК України) встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
12. Частинами першою та четвертою статті 656 ЦК України зазначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
13. Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
14. З аналізу зазначених положень ЦК України слід дійти до висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
15. Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 - 3 та 6 статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
16. Разом з цим слід зазначити, що за змістом статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.