У Х В А Л А
04 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 552/4405/14
Провадження № 14-620цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула заяву судді Лященко Наталії Павлівни про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, повернення майна з чужого незаконного володіння
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2017 року і
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит" (далі - ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит"), ОСОБА_3, ОСОБА_4 ., в якому просила: визнати недійсними договір комісії від 19 червня 2013 року № 5684/1364, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит", та договір купівлі-продажу від 19 червня 2013 року, укладений між ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит" та ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки "Кіа Rio 1,6 EX", витребувати вказаний автомобіль у ОСОБА_2 та передати їй.
Позов мотивувала тим, що вона з 23 жовтня 1999 року по 01 лютого 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 . За час шлюбу вони придбали автомобіль марки "Кіа Rio 1,6 EX", який був зареєстрований на її чоловіка. Після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вона дізналася, що вказаний автомобіль був переданий її чоловіком згідно з договором комісії від 19 червня 2013 року № 5684/1364 ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит", яке того ж дня продало його ОСОБА_2 . Посилаючись на те, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а покійний ОСОБА_10 відчужив його без її письмової згоди, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року, доповненим додатковим рішенням цього ж суду від 06 серпня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шестакова О. В. задоволено частково. Скасовано рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року та додаткове рішення Київського районного суду Полтавської області від 06 червня 2015 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано автомобіль марки "КІА Rio 1,6 EX", 2013 року випуску спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_10, встановивши, що частка кожного із них у праві власності становить 1/2 частину вказаного автомобіля. Визнано недійсним договір комісії від 19 червня 2013 року № 5664/1364, укладений між ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит" та ОСОБА_10 щодо автомобіля "КІА Rio", 2013 року випуску.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19 червня 2013 року № 5664/1364, укладений між ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит" та ОСОБА_2 щодо автомобіля "КІА Rio", 2013 року випуску. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 05 липня 2017 року (справа № 6-1743цс16) заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Останньою ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2017 року апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шестакова О. В. відхилено. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2015 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції керувався правовим висновком, викладеним у цій справі Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року (справа № 6-1743цс16) відповідно до якого укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому він просив залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справа надійшла до Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду.
23 вересня 2019 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім "Фаворит", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, повернення майна з чужого незаконного володіння призначив до судового розгляду.
02 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України у цій справі від 05 липня 2017 року (справа № 6-1743цс16).
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії від 10 жовтня 2019 року суддю Великої Палати Верховного Суду Лященко Н. П. призначено суддею-доповідачем для розгляду цієї справи.