Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
провадження № 11-312сап19
29 серпня 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 про зміну рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 "Про притягнення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності"і постановою від 29 серпня 2019 року зазначену скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя - без змін.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду із зазначеною скаргою в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 про зміну рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 "Про притягнення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності", як незаконне та необґрунтоване.
2. Перевіривши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга Велика Палата Верховного Суду своєю постановою залишила її без задоволення, а оскаржуване рішення ВРП без змін виходячи з наступного.
3. Встановлено, що ухвалою ВРП від 21 серпня 2018 року № 2694/0/15-18 в одну дисциплінарну справу об`єднано дисциплінарну справу стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1, відкриту за зверненнями голови цього суду ОСОБА_7. та голови Апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_10., з об`єднаною дисциплінарною справою, відкритою за скаргами працівників апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області і голови цього суду ОСОБА_11., яка передана на розгляд Першої Дисциплінарної палати ВРП.
4. Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді.
5. Підставою притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Першою Дисциплінарною палатою ВРП обставини, які свідчать про вчинення нею дисциплінарних проступків, передбачених:
- пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
- підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме допущення істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
- підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме порушення правил щодо відводу (самовідводу).
6. ВРП за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на вказане рішення, вважаючи помилковим висновок Першої Дисциплінарної палати ВРП про умисний характер дій судді ОСОБА_1 вирішила змінити вказане рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП та застосувати до судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді тимчасового, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та з направленням її до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та застосування норм кримінального процесуального законодавства і подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
7. Зокрема, ВРП у своєму рішенні вказала, що суддя ОСОБА_1 внаслідок недбалості порушила правила самовідводу у справі № 486/374/16-к, оскільки поза порядком, визначеним частиною першою статті 81 Кримінального процесуального кодексу України ( далі - КПК України), скеровувала заяви про свій самовідвід до апарату суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
8. ВРП встановлено, що кримінальне провадження № 486/374/16-к за обвинуваченням ОСОБА_5 за частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України 29 березня 2016 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_12 (головуюча суддя), ОСОБА_7., ОСОБА_6
9. 04, 05 та 06 квітня 2016 року суддя ОСОБА_1 подавала заяви про самовідвід у цій справі. Заяви про самовідвід мотивовані, зокрема, тим, що при вирішенні заявленого ОСОБА_1 відводу та заявленого нею собі самовідводу судді ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які входили до колегії суддів у кримінальній справі № 1-3/2011, задовольнили відвід і відмовили в самовідводі, одночасно вирішивши питання про звільнення з-під варти підсудних у порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України 1960 року. Такі дії суддів змусили ОСОБА_1, за її твердженнями, писати двічі окрему думку у вказаній справі. При розгляді кримінальної справи № 1-3/2011 судді, які увійшли до колегії, за словами ОСОБА_1, на неї тиснули, принижували, ображали, змусили зачитати заяву про самовідвід в судовому засіданні. Хоча викладені факти мали місце у 2011 році, але, на думку ОСОБА_1, мислення цих суддів та їх ставлення до вимог закону не змінилося, що підтверджується подіями, які мали місце на зборах суддів 01 квітня 2016 року. З огляду на викладене суддя ОСОБА_1 зазначила, що вона не бажала відправляти правосуддя під тиском та у супроводі принижень суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
10. Заяви про самовідвід судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 486/374/16-к повернуто листами голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області суду ОСОБА_7. від 05 та 06 квітня 2016 року.
11. 07 квітня 2016 року суддею ОСОБА_1 постановлено ухвалу про направлення справи №486/374/16-к до Апеляційного суду Миколаївської області для прийняття рішення щодо визначення та направлення до іншого суду, керуючись такими мотивами: з огляду на розумні строки розгляду кримінального провадження, поведінку адміністрації суду, керівника апарату суду та з урахуванням кількості суддів, які працюють на час розгляду заяви про самовідвід, вирогідним є, те, що ця заява може в подальшому розглядатися лише суддею ОСОБА_13., яка тривалий час зловживає спиртними напоями, тому головуюча-суддя як громадянка України та як суддя не бажає та не довіряє розгляд своєї заяви про самовідвід у кримінальному провадженні № 486/374/16-к такій судді.
12. Також, 28 березня 2016 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов скерований Апеляційним судом Миколаївської області відповідно до ухвали цього суду від 23 березня 2016 року про визначення підсудності обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за частиною другою статті 115, частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України, який розподілено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та передано для розгляду колегії суддів у складі ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_7., ОСОБА_6
13. 31 березня 2016 року головуючий у справі - суддя ОСОБА_1 одноособово постановила ухвалу про повернення кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Апеляційного суду Миколаївської області для направлення його для розгляду до іншого суду.
14. 12 квітня 2016 року Апеляційний суд Миколаївської області це кримінальне провадження повернув головуючому судді ОСОБА_1 для продовження розгляду у складі раніше визначеної колегії суддів.
15. Того самого дня суддя ОСОБА_1 постановила одноособову ухвалу, якою повторно повернула кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Апеляційного суду Миколаївської області для направлення його для розгляду до іншого суду разом із заявою про самовідвід, яку вважала задоволеною, проте такої заяви до кримінального провадження не додано.
16. 14 квітня 2016 року Апеляційний суд Миколаївської області втретє повернув кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для продовження розгляду у раніше визначеному складі суду, оскільки провадження надіслано до апеляційного суду на порушення вимог частини другої статті 31, пункту 4 частини третьої статті 314 та статті 533 КПК України.
17. Велика Палата Верховного Суду залишаючи без змін рішення ВРП від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 в частині порушення суддею ОСОБА_1. порядку вирішення питання самовідводу дійшла висновку, що доводи судді ОСОБА_1., викладені нею в своїй скарзі поданій до Великої Палати Верховного Суду необґрунтовані виходячи з наступного.
18. Відвід судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь. Такі обставини визначені у статті 75 КПК України і за їх наявності суддя зобов`язаний заявити самовідвід (частина перша статті 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (частина друга статті 80 КПК України). Отже, законодавець, керуючись критерієм суб`єкта подання відповідної заяви про відвід розмежовує поняття самовідвід та відвід. При цьому зміст параграфу 6 "Відводи" Глави 3 "Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження" КПК України послідовно викладений, визначаючи підстави відводу (самовідводу), суб`єктів подання відводу (самовідводу). Стаття 81 КПК України вказує на порядок вирішення питання про відвід судді, який відрізняється залежно від складу суду, який розглядає справу. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (частина друга статті 81 КПК України). Під заявленням відводу потрібно розуміти подання суддею заяви про самовідвід або подання особами, які беруть участь у кримінальному провадженні заяви про відвід.