Постанова
Іменем України
05 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 755/3229/18
провадження № 51-489 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Слинька С.С., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Подоляка М.С.,
захисника Шпака О.К.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз - вироком Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 із застосуванням ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнений 29 грудня 2015 року постановою Ірпінського міського суду Київської області умовно-достроково з невідбутим строком покарання 10 місяців 8 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06 квітня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 289 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Згідно з вироком, 21 лютого 2017 року, у нічний час доби ОСОБА_1, діючи разом із особами, матеріали відносно яких виділені в окремі провадження, помітивши на території треьої ділянки, АДРЕСА_2, автомобіль марки Пежо 301 д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, через хвіртку воріт проникли на територію домоволодіння, а потім через вхідні двері проникли до приміщення будинку, де таємно заволоділи ключами від вищевказаного автомобіля, а також заволоділи іншим майном на загальну суму 22 200 грн.
Після цього, ОСОБА_1 разом із особами, матеріали відносно яких виділені в окремі провадження, помістили викрадене майно в автомобіль, на якому зникли з місця вчинення злочину, тим самим заволодівши автомобілем марки Пежо 301 д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 .
Крім того, 19 лютого 2018 року, ОСОБА_1 о 09.25 год, перебуваючи у приміщенні магазину "Фора", що розташований по вул. Бойченка, 7 в м. Києві, діючи повторно, заховавши в кишеню куртки, таємно викрав з приміщення магазину продукти харчування загальною вартістю 331,92 грн., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.
Київський апеляційний суд ухвалою від 01 листопада 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 19 лютого 2018 року по 01 листопада 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 289 КК із застосування ст. 69 КК без конфіскації майна є несправедливо м`яким та не відповідає вимогам ст. 65 КК, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та щиро не розкаявся у скоєному. Вважає, що ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки судом апеляційної інстанції не надано оцінку доводам прокурора щодо необхідності застосування ст. 59 КК при призначенні ОСОБА_1 покарання та не містить підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.