Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-25/11
провадження № 61-10583св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шандри М. М., Мікуш Ю. Р., Струс Л. Б., від 10 квітня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
У подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали доповнення до позовної заяви, яке обґрунтовано тим, що 04 квітня 2003 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_2, згідно з яким він зобов`язувався сплатити на користь ОСОБА_7 92 743, 00 грн, а ОСОБА_7 зобов`язувався передати йому недобудований будинок. Крім цього, ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_7 в усній формі про завершення ним будівництва будинку по АДРЕСА_2 .
Загальна вартість будинку та додаткових робіт була визначена у розмірі 50 000, 00 доларів США, з яких 20 000, 00 доларів США він передав ОСОБА_7 у день підписання договору 04 квітня 2003 року, що ОСОБА_7 частково визнав під час проведення слідчим Пустомитівського РВ УМВСУ у Львівській області ставки віч на віч з ОСОБА_1 з приводу заяви ОСОБА_7 про крадіжку.
Також 26 липня 2003 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_7 додатково 15 000, 00 доларів США, про що свідчить розписка про отримання грошей, написана ОСОБА_7 .
У липні 2003 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_1 про те, що йому не вистачає грошей для повного облаштування будинку і запропонував передати йому безоплатно в якості оплати за завершення будівництва квартиру АДРЕСА_1, яку вони оцінили у 18 000, 00 доларів США.
Оскільки ОСОБА_7 не в повному обсязі виконав роботи з будівництва будинку, просив повернути йому 15 000, 00 доларів США, але останній грошей йому не повернув.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 79 950, 00 грн, що відповідало на той час 15 000, 00 доларів США, які він передав ОСОБА_7 у 2003 році.
Короткий зміст ухвал та рішення суду першої інстанції
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31 грудня 2013 року провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири закрито з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31 грудня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 79 950, 00 грн у межах вартості спадкового майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_7, спадкоємцями якого є відповідачі по справі, згідно з розпискою від 26 липня 2003 року отримав від ОСОБА_1 . 15 000, 00 доларів США, які не повернув. Кошти були передані ОСОБА_1 ОСОБА_7 на підставі усної домовленості між ними, за умовами якої останній мав здійснити добудову будинку АДРЕСА_2 . Однак будинок є і надалі незавершеним будівництвом.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14 червня 2017 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31 грудня 2013 року залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасовано заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31 грудня 2013 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_6, та ОСОБА_2 у задоволенні заявлених позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачами не доведено обставин укладання між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 договору підряду на здійснення останнім добудови будинку АДРЕСА_2, а також отримання ОСОБА_7 у рахунок виконання цих робіт від ОСОБА_1 15 000, 00 доларів США, і неналежного виконання ним своїх зобов`язань за цим договором.
Висновки місцевого суду про задоволення позову, зокрема з тих підстав, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за спадкодавця ( ОСОБА_7 ) не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Апеляційний суд відхилив розписку, видану ОСОБА_7 26 липня 2003 року як доказ укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 договору підряду щодо здійснення останнім добудови будинку АДРЕСА_2, оскільки вона видана на виконання умов укладеного між цими особами договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку від 04 квітня 2003 року.
Також апеляційним судом враховано висновки, викладені у судових рішеннях у справі № 2-9/09 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Леон М. В., про розірвання договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_9, про визнання недійсним договору купівлі-продажу; за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_10, Пустомитівського РЕМ про усунення перешкод, відшкодування моральної шкоди, якими відмовлено у визнанні недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, на який на підтвердження своїх вимог посилалися позивачі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У травні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 подано касаційну скаргу, в якій заявники просять скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та залишити в силі заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31 грудня 2013 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Апеляційний суд не врахував наявність факту зловживання процесуальними правами з боку відповідачів, які оскаржили рішення місцевого суду більше ніж через три роки. Апеляційну скаргу про перегляд заочного рішення було подано особою без повноважень.
Висновки апеляційного суду про відсутність між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 домовленостей щодо здійснення добудови будинку АДРЕСА_2 є необґрунтованими.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
01 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
28 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на постанову Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 квітня 2003 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу незакінченого будівництва житлового будинку АДРЕСА_2, який нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за № 1395. Готовність незакінченого будівництвом житлового будинку становить 65 %.
Відповідно до пункту 4 цього договору продаж будинку проведено за 92 743, 00 грн, з яких 30 000, 00 грн отримано продавцем до підписання договору, а 62 743, 00 грн покупець зобов`язався передати продавцеві до 01 жовтня 2003 року. Пунктом 5 цього договору передбачено, що невиконання умов договору щодо проведення розрахунку є підставою для його розірвання (т. 1, а.с. 6).
У матеріалах справи наявна розписка від 26 липня 2003 року, видана ОСОБА_7, згідно з якою він отримав від ОСОБА_1 15 000, 00 доларів США у рахунок договору купівлі-продажу від 04 квітня 2003 року.
На одному з примірників договору купівлі-продажу від 04 квітня 2003 року міститься заява ОСОБА_7 від 10 грудня 2003 року, якою він підтвердив, що отримав від ОСОБА_1 повний розрахунок за проданий незакінчений будівництвом будинок і претензій матеріального характеру до нього не має (т. 1, а.с. 6, зворот).
Відповідно до дослідженої копії матеріалів кримінальної справи (протокол ставки віч-на-віч від 29 квітня 2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ), наданої Пустомитівським РВ ГУ МВСУ у Львівській області, при проведенні процесуальної дії ставки віч-на-віч між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 останній визнав, що отримав 15 000, 00 доларів США, які повинен був повернути ОСОБА_1 за квартиру.
З пояснень ОСОБА_7, наданих 16 грудня 2003 року у Франківському РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, вбачається, що між сторонами була усна домовленість про те, що він, ОСОБА_7, здійснить добудову будинку по АДРЕСА_2, для чого отримав від ОСОБА_1 15 000, 00 доларів США. Пізніше, як встановлено з даного пояснення, на нього безоплатно була переоформлена квартира АДРЕСА_1 як розрахунок для завершення будівництва.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Його спадкоємцями за законом є ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (відповідачі по справі).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі посилались на те, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 була домовленість щодо здійснення добудови будинку АДРЕСА_2 . Однак письмових доказів на підтвердження даного факту суду не надано (такий правочин у матеріалах справи відсутній), а договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку від 04 квітня 2003 року не містить умов щодо необхідності здійснення ОСОБА_7 добудови зазначеного будинку.
Встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 квітня 2009 року (справа № 2-9/09) відмовлено у задоволенні первісного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку (т.1., а.с. 53, 54, 132).
Задоволено зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26 липня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах якої діяв ОСОБА_7
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 10 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Зобов`язано Пустомитівський РЕМ Львівської області не чинити ОСОБА_1 перешкод в оформленні договору щодо підключення електричної енергії до житлового будинку АДРЕСА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 03 травня 2012 року (справа № 2-9/09) рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 квітня 2009 року у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 26 липня 2003 року, стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 10 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди, зобов`язання Пустомитівського РЕМ Львівської області не чинити ОСОБА_1 перешкод в оформленні договору щодо підключення електричної енергії до житлового будинку АДРЕСА_2 скасовано та ухвалено нове рішення у цій частині про відмову у позові. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2012 року (справа № 2-9/09, касаційне провадження № 6-23604ск12) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 03 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_9, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, відшкодування моральної шкоди; за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, Пустомитівського РЕМ про усунення перешкод у користуванні житлом та в оформленні договору щодо підключення електричної енергії до житлового будинку.
У справі № 2-9/09 встановлено такі обставини.
04 квітня 2003 року між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_2 ( 65 % готовності).
Відповідно до пункту 4 цього договору продаж будинку проведено за 92 743, 00 грн, з яких 30 000, 00 грн отримано продавцем до підписання оспорюваного договору, а 62 743, 00 грн покупець зобов`язався передати продавцеві до 01 жовтня 2003 року. Пунктом 5 цього договору передбачено, що невиконання умов договору щодо проведення розрахунку є підставою для його розірвання. Договір посвідчено нотаріально.