Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 552/4335/17-ц
провадження № 61-30654св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Друга полтавська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Лугова Лідія Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтава від 25 вересня 2017 року у складі судді Самсонової О. А. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Друга полтавська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Лугова Л. П., про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 .
Вказував, що згідно статті 1235 ЦК України спадкоємцем всього майна його батька є він відповідно до заповіту, який посвідчений державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори 14 грудня 2005 року.
16 вересня 2016 року ним було підписано заяву про відмову від спадщини на користь своєї матері - ОСОБА_3 Вказану заяву подано до Другої полтавської державної нотаріальної контори.
Разом із тим, під час підписання вказаної заяви йому не було нотаріусом роз`яснено, що він як спадкоємець за заповітом, може відмовитись від прийняття спадщини лише на користь іншого спадкоємця за заповітом, а його мати не є спадкоємцем за заповітом. Зазначав, що під час підписання вказаної заяви він помилився щодо обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладене просив суд: визнати недійсною його заяву від 16 вересня 2016 року про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 як таку, що вчинена під впливом помилки; визнати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 терміном на два місяці.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Полтава від 25 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08 листопада 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що в розумінні положень статті 229 ЦК України позивачем не доведено наявність в його діях помилки при здійсненні правочину у вигляді відмови від прийняття спадщини за заповітом, оскільки нотаріусом було роз`яснено суть його дії та зміст статей ЦК України, які регламентують право спадкоємця на відмову від спадщини.
Крім того, судами зазначено, що фактичною підставою даного позову про визнання відмови від прийняття спадщини є обурення позивача щодо поведінки його брата - ОСОБА_2, який спочатку обіцяв не приймати спадщину після смерті батька, але потім подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 червня 2019 року № 651/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суди не надали юридичної оцінки доказам по справі та не звернули уваги на те, що він не просто відмовився від прийняття спадщини за заповітом, а відмовився на користь своєї матері ОСОБА_3, а тому його воля, викладена у його заяві, має бути виконана.
Зазначає, що внаслідок нероз`яснення йому змісту статті 1274 ЦК України сталася помилка, яка має істотне значення та суперечить чинному законодавству щодо неможливості відмови ним від прийняття спадщини за заповітом на користь його матері, оскільки вона не є спадкоємцем за заповітом, а виправити вказану помилку можливо лише шляхом визнання заяви про відмови від прийняття спадщини недійсною.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшло заперечення на касаційну скаргу від приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Лугової Л. П., у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина.
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, що посвідчений 14 грудня 2005 року державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори, згідно якого все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, заповідав повністю синові - ОСОБА_1
21 липня 2016 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Лугової Л. П., яка посвідчила його заяву про відмову від спадщини.
Згідно наведеної заяви ОСОБА_1, усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, що мають для нього істотне значення, без застосування до нього фізичного та психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею відмовляється від прийняття спадщини з усіх підстав на майно, з чого б воно не складалося та яке залишилось після смерті його батька - ОСОБА_4 на користь матері - дружини померлого - ОСОБА_3
12 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Другої полтавської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3
16 січня 2017 року з заявою про прийняття спадщини після померлого батька - ОСОБА_4 до Другої полтавської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2
ОСОБА_3 також звернулась до Другої полтавської державної нотаріальної контори з заявою, у якій просила видати їй свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.
На підставі вказаної заяви ОСОБА_3 та доданих до неї документів нотаріусом 04 квітня 2017 року їй видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину майна, набутого подружжям за час шлюбу.
Оскільки ОСОБА_3 проживала з ОСОБА_4 на час його смерті, відповідно до статті 1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.