1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

7 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 713/1060/16-ц

провадження № 61-33250св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,

Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "ВІТ",

відповідачі - Мигівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "ВІТ", яка підписана представником Ткачуком Василем Юрійовичем, на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Яремко В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "ВІТ" (далі - ПОСП "ВІТ") звернулося до суду з позовом до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно та договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ПОСП "ВІТ" як співвласником майнових паїв реорганізованого КСП "Прикарпаття" та користувачем майнових паїв згідно з договорами оренди майнових паїв, і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з 2006 року триває майновий спір про виділення останній у натурі та визнання права власності на нерухоме майно, зокрема: ковбасного цеху з обладнанням, корівника на 105 голів, заправки з обладнанням на тракторній бригаді, навісу для сільськогосподарських машин.

У вересні 2009 року ПОСП "ВІТ" стало відомо про те, що Мигівська сільська рада прийняла рішення № 37 від 10 вересня 2008 року, яким визнала за ОСОБА_2 право власності на спірне нерухоме майно і видала їй свідоцтво про право власності.

Постановою Вижницького районного суду від 29 серпня 2011 року вказане рішення Мигівської сільської ради було визнано протиправним та скасовано.

Разом з тим, 03 лютого 2009 року, тобто до моменту ухвалення зазначеного рішення, ОСОБА_2 продала спірне нерухоме майно ОСОБА_1

Посилаючись на положення статей 203, 215 ЦК України, ПОСП "ВІТ" просило визнати недійсними свідоцтва про право власності, видані виконавчим комітетом Мигівської сільської ради Никорак С. О. на нежитлові будівлі в

АДРЕСА_1 та договори купівлі- продажу нерухомого майна від 03 лютого 2009 року, укладені

між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на це майно.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2016 року позов ПОСП "ВІТ" задоволено.

Визнано недійсними:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 - нежитлову будівлю, що розташована на АДРЕСА_2, видане ОСОБА_2

25 вересня 2008 року виконавчим комітетом Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на підставі рішення № 37

від 10 вересня 2008 року, зареєстроване Державним комунальним підприємством "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації"

29 вересня 2008 року № 24763876, номер запису 324;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3 - нежитлову будівлю, що розташована на АДРЕСА_3, видане ОСОБА_2

19 вересня 2008 року виконавчим комітетом Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на підставі рішення № 37

від 10 вересня 2008 року, зареєстроване Державним комунальним підприємством "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації"

27 вересня 2008 року № 24764886, номер запису 326;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 - нежитлову будівлю, що розташована на АДРЕСА_3, видане ОСОБА_2

19 вересня 2008 року виконавчим комітетом Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на підставі рішення № 37

від 10 вересня 2008 року, зареєстроване Державним комунальним підприємством "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації"

23 вересня 2008 року № 24764247, номер запису 325;

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована на

АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна - 24763876 від 10 лютого 2009 року), укладений 03 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, серія

ВМВ №077778, реєстровий № 171, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М.;

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована на

АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна - 24764886 від 10.02.2009 року), укладений 03 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, серія

ВМВ № 077777, реєстровий № 169, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М.;

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована

на АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна - 24764247 від 10 лютого 2009 року), укладений 03 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, серія ВМВ №077775, реєстровий № 165, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не мала права власності на спірне майно, у зв`язку з чим не мала права і на укладання договорів купівлі-продажу житлових приміщень, що призвело до порушення права користувача майнових паїв - ПОСП "ВІТ".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Мигівської сільської ради № 37 від 10 вересня 2008 року про визнання за ОСОБА_2 права власності на спірне майно, яке стало підставою для видачі свідоцтв про право власності, визнано протиправним і скасовано. А тому отримані свідоцтва про право власності та договори купівлі-продажу спірного майна також повинні бути визнані недійсними.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 28 лютого 2017 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2016 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог ПОСП "ВІТ" до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно та договорів купівлі-продажу нерухомого майна відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважав, що ПОСП "ВІТ" не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення його прав як співвласника майнових паїв. Рішення загальних зборів пайовиків КСП "Прикарпаття" від 08 вересня

2005 року, яким було вирішено передати в натурі спірне майно

ОСОБА_2 , не визнано в установленому законом порядку незаконним. У зв`язку з зазначеним свідоцтва про право власності на спірне майно, видані ОСОБА_2, є правомірними та законними.

Крім того, суд першої інстанції, визнаючи недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані виконавчим комітетом Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, на підставі статей 203, 215 ЦК України застосував норми права, що не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі

17 березня 2017 року ПОСП "ВІТ" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником Ткачуком В . Ю., у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 28 лютого 2017 року, та залишити в силі рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2016 року як помилково скасоване. При цьому посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, не сприяв повному, всебічному та неупередженому розгляду справи.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що рішення загальних зборів пайовиків СВК "Прикарпаття" не оскаржувалося і є чинним, а тому ОСОБА_2 правомірно отримала право власності на майно, передене їй зборами, суперечать висновку Вищого адміністративного суду України, викладеному в ухвалі від 25 листопада 2014 року в адміністративній справі № 2-а-3115/11/2401.

Доводи інших учасників справи

04 липня 2017 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просять відхилити скаргу

ПОСП "ВІТ" та залишити в силі рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 28 лютого 2017 року. Заперечення мотивоване безпідставністю вимог касаційної скарги, оскільки рішення загальних зборів пайовиків

від 08 вересня 2005 року за протоколом № 1 ніким не оскаржувалося і є чинним. Крім того, ПОСП "ВІТ" не є користувачем чи власником спірного майна, яке не перебуває ні в статутному фонді підприємства, ні на його балансі.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Справу № 713/1060/16-ц передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши всі аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.


................
Перейти до повного тексту