Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 374/131/16-ц
провадження № 61-22444св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Фінагєєва В. О., Кашперської Т. Ц., Ігнатченко Н. В., від 16 травня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна") про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 15 вересня 2012 року ОСОБА_2, рухаючись на автомобілі "DAEWOO LANOS", не врахувала дорожню обстановку та допустила зіткнення з мотоциклом марки "QINGQI", яким керував ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) ОСОБА_1, будучи пасажиром мотоцикла, отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Ржищівського міського суду Київської області від 29 грудня 2015 року (справа № 374/223/15-к) ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Під час розгляду вказаного кримінального провадження позивачем було заявлено цивільний позов, однак їй у розгляді цивільного позову було відмовлено та роз`яснено право звернення з даним позовом у порядку цивільного судочинства.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ "СК "Провідна".
На даний час ПрАТ "СК "Провідна" відмовляється в добровільному порядку відшкодовувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням.
У результаті ДТП у позивача порушився звичайний для неї і її сім`ї уклад життя. Всі матеріальні, фізичні та моральні сили родини були спрямовані на лікування та відновлення здоров`я. За час лікування, яке продовжується і до теперішнього часу, позивач перенесла 13 операцій під загальним наркозом, що суттєво вплинуло на стан її здоров`я. Загальна сума витрачених на лікування коштів становить 48 772, 64 грн. Крім того, родиною позивача були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Також заявнику було завдано моральну шкоди, яку вона оцінює у 250 000, 00 грн.
Заподіяна моральна шкода полягає в тому, що позивач зазнала та зазнає до цього часу тяжких моральних та фізичних страждань. Внаслідок вчиненого злочину у ОСОБА_1 виникли психо-травматичні фактори, що спричинені негативними емоціями, а саме: порушився сон, вона постійно знаходиться у подавленому настрої, внаслідок отриманої травми вимушена обмежувати себе у фізичному навантаженні, не може працювати та заробляти кошти на своє утримання, не може жити повноцінним життям, тому змушена перебувати на утриманні батьків.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути із ПрАТ "СК "Провідна" на її користь майнову шкоду у розмірі 48 772, 64 грн та 2 500, 00 грн у відшкодування спричиненої моральної шкоди; стягнути із ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду у розмірі 10 000, 00 грн та 247 500, 00 грн у відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ржищівського міського суду Київської області у складі судді Потапенка А. В. від 25 січня 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
Стягнуто із ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_1 44 514, 16 грн на відшкодування майнової шкоди та 2 500, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 200 000, 00 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довів ті обставини, на які посилався щодо підстав відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року рішення Ржищівського міського суду Київської області від 25 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 47 500, 00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що місцевий суд, розглядаючи справу, не врахував, що вироком Ржищівського міського суду Київської області від 29 грудня 2015 року заявнику було відмовлено у задоволенні цивільного позову. За змістом вироку цивільний позов ОСОБА_1 вирішено по суті, що в силу вимог статті 128 КПК України позбавляє її права на звернення до суду у порядку цивільного судочинства з вимогами, які заявлялися та вирішені у рамках кримінального провадження.
Заявлена позивачем сума майнового збитку, що не охоплювалась вимогами розглянутими під час кримінального провадження, не доведена та не підтверджена відповідними доказами.
Крім того, ОСОБА_1 звернулась до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування після спливу трьох років з моменту настання ДТП, а тому страхова компанія не має правових підстав для виплати позивачу відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 2 500, 00 грн.
Водночас апеляційний суд погодився із висновками місцевого суду про те, що позивач має право у повному обсязі пред`явити позов про стягнення відшкодування за спричинену моральну шкоду до ОСОБА_2, яка є винною у ДТП, оскільки позивач після ухвалення вироку продовжує лікування, нею було перенесено операцію, у зв`язку з чим вона зазнала фізичних страждань, а тому розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 47 500, 00 грн цілком відповідає спричиненій моральній шкоді та характеру душевних і фізичних страждань.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита її доводи
У червні 2017 року ОСОБА_1 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в яких заявник просить скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року та залишити в силі рішення Ржищівського міського суду Київської області від 25 січня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з`ясував обставини справи.
Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог заявника у повному обсязі.
Судом апеляційної інстанції не враховано, що вона звернулась до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування після набрання вироком законної сили. Цей позов не є тотожним пред`явленому у межах кримінального провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За вимогами пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 374/131/16-ц (провадження № 61-22444св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.
Справу розподілено судді-доповідачу.
28 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПрАТ "СК "Провідна" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Доводи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу
ОСОБА_2 та ПрАТ "СК "Провідна" у запереченнях (відзивах) на касаційну скаргу вказують на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з полісом № АА/7238473 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ "СК "Провідна", з 17 листопада 2011 року по 16 листопада 2012 року застраховано автомобіль "DAEWOO LANOS", реєстраційний номер НОМЕР_1, із лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) у розмірі 100 000, 00 грн.
15 вересня 2012 року приблизно о 19 год. ОСОБА_2, рухаючись на автомобілі марки "DAEWOO LANOS", реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію належить її батьку ОСОБА_4, не врахувала дорожню обстановку та допустила зіткнення з мотоциклом марки "QINGQI", яким керував ОСОБА_3 .
Згідно з випискою з історії хвороби № 104753 /381 стаціонарного хворого ОСОБА_1 встановлено, що остання перебувала на лікуванні в опіковому відділенні Київської обласної клінічної лікарні з 15 вересня 2012 року по 24 жовтня 2012 року. Діагноз: відкритий 3-го ступеня перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням і дефектом дистального кінця великої гомілкової кістки. Відкритий 3 ступеня перелом лівої малогомілкової кістки в в/3 зі зміщенням. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Садна обличчя, верхніх та нижніх кінцівок. Некроз шкіри лівої гомілки, площею 0,7% (а.с. 60 медичної карти стаціонарного хворого № 104753/375/381).
16 вересня 2012 року проведено операцію - ПХО ран лівої гомілки. МОС АВФ перелому обох кісток лівої гомілки. У післяопераційний період хвора поміщена в ОРИТ, де проводилась комплексна терапія, інтенсивний моніторинг. 18 вересня, 04 жовтня, 16 жовтня 2012 року проводились оперативне лікування.
Згідно з виписним епікризом з історії хвороби № 313403/484 встановлено, що хвора ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в КООТЦ з 14 листопада 2012 року по 14 грудня 2012 року з діагнозом: наслідки перенесеної поєднаної краніоскелетної травми (від 15 вересня 2012 року). Посттравматичний дефект н.3 обох кісток лівої гомілки. Стан після оперативного лікування. Після дообстеження 26 листопада 2012 року виконана операція: перемонтаж АЗФ лівої гомілки, остеотомія в.3 лівої великої гомілкової кістки. В післяопераційному періоді антибактеріальна, протинабрякова терапія, виконувались перев`язки. Почато транспорт фрагменту в АЗФ (а.с. 23 медичної карти стаціонарного хворого № 313403/484).
З історії хвороби № 315461/70 стаціонарного хворого ОСОБА_1 вбачається, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 11 березня 2013 року по 02 квітня 2013 року з діагнозом: посттравматичний дефект н/3 лівої великогомілкової кістки, на етапному лікуванні за Ілізаровим, лімфатичний набряк лівої нижньої кінцівки. Проведено операцію 25 березня 2013 року: демонтаж апарату АЗФ, гіпсова імобілізація лівої гомілки. Операція 18 березня 2013 року: артеріографія судин лівої нижньої кінцівки (а.с. 30 зворот медичної карти стаціонарного хворого № 315461/70).
З історії хвороби № 315461/70 стаціонарного хворого ОСОБА_1 встановлено її діагноз: посттравматичний дефект н/3 лівої великогомілкової кітки, на етапному лікуванні за Ілізаровим, лімфатичний набряк лівої нижньої кінцівки. Госпіталізація 22 квітня 2013 року - 10 травня 2013 року. Операція 3 травня 2013 року: артродез лівого гомілково-ступневого суглобу блокуючим стержнем (а.с. 24 медичної карти стаціонарного хворого № 316294/122).
Згідно з виписним епікризом з історії хвороби № 315461/70 стаціонарного хворого ОСОБА_1 встановлено, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 14 березня 2016 року по 17 березня 2016 року. Діагноз: консолідований перелом дистального відділу лівої гомілки, стан після МОС. Госпіталізація 25 листопада 2013 року - 13 грудня 2013 року. Операція 03 грудня 2013 року: взяття кісткового аутотрансплантанту з правої з правої здухвинної кістки. Остеотомія м/г кістки мос пластиною, ауто-аллопластика дефекту в/г кістки. Операція 28 листопада 2013 року - артеріографія судин лівої нижньої кінцівки. Госпіталізація 14 березня 2016 року - 17 березня 2016 року. Операція 15 березня 2016 року: видалення мігрованого гвинта з лівої п`яти (а.с. 16 медичної карти стаціонарного хворого № 25427/526).
Згідно з розпискою від 09 жовтня 2012 року ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_6 гроші на лікування дочки ( ОСОБА_1 ) у розмірі 1 500, 00 грн.
Вироком Ржищівського міського суду Київської області від 29 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено їй покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ПрАТ "СК "Провідна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
При цьому роз`яснено потерпілій ОСОБА_1 право на звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, у порядку цивільного судочинства.
27 січня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до ПрАТ "СК "Провідна" з заявою № 2300098396 про виплату страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_1 за шкоду, яка була завдана внаслідок ДТП, що відбулася 15 вересня 2012 року на перехресті вул. Петровського та вул. Дзержинського у м. Ржищів.
Листом № 17-10/1479 від 08 лютого 2016 року ПрАТ "СК "Провідна" повідомила ОСОБА_1 про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з тим, що заява подана 27 січня 2016 року, тобто більш ніж через три роки від дати скоєння ДТП.
Листом № 1-12/31115 від 12 березня 2016 року ПрАТ "СК "Провідна" повідомила позивача про неможливість перегляду рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.