Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 307/2021/15-ц
провадження № 61-18848св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", яка підписана представником Калієм Сергієм Михайловичем, на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Ігнатюка Б. Ю., Куштана Б. П., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивовано тим, що 02 вересня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит № 295-С-08, згідно з яким Позивач надав Позичальнику кредит в розмірі 343 300,00 грн. зі сплатою за користування кредитними коштами 23,0 % річних з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 02 червня 2025 року на придбання квартири за договором купівлі-продажу від 02 вересня 2008 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором було укладено Іпотечний договір від 02 вересня 2008 року № 3951. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та суми основного боргу банк звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.
19 липня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області у справі № 2-1247/10 року позов задоволено. 09 вересня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за Договором про іпотечний кредит в розмірі 499 273,00 грн.
Відповідач - ОСОБА_1, яка успадкувала предмет іпотеки, добровільно не задовольняє вимоги Банку, так як надіслана їй вимога про усунення порушення зобов`язання за вих. № 13-5-190/2012 від 05 травня 2015 року залишена без задоволення.
У зв`язку з наведеним Банк просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку шляхом набуття права власності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2015 року позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено.
В рахунок виконання основного зобов`язання за договором про іпотечний кредит № 295-Н-08 від 02 вересня 2008 року, укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 щодо сплати заборгованості у розмірі 546 025,70 грн, з яких: 343 300,00 грн - заборгованість за основним боргом; 202 725,70 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру на дві житлові кімнати, загальною площею - 51,52 кв.м, житловою площею - 27,02 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є власністю спадкоємця за законом ОСОБА_1, шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем - ПАТ "Державний ощадний банк України" на підставі іпотечного договору від 02 вересня 2008 року, укладеного ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А. М. в реєстрі за № 3951.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2015 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк пред`явлення вимоги, який встановлений частиною другою статті 1281 ЦК України, який є преклюзивним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року ПАТ "Державний ощадний банк України" через засоби поштового зв`язку подало до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником Калієм С. М., у якому просило рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14 грудня 2016 року скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що в процесі провадження в справі у суді першої інстанції, вимога до спадкоємців померлого від 25 січня 2013 року, що надсилалась на адресу Тячівської державної нотаріальної контори (факт надсилання та отримання якої підтверджується описом вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення) була предметом дослідження в судовому засіданні та факт наявності такої міститься у описовій та мотивувальній частині рішення суду від 23 липня 2015 року, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про пропуск строку пред`явлення вимоги згідно частини другої статті 1281 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції не з`ясував фактичні обставини справи, відмовив у долученні до справи "додаткових" доказів, що стало підставою для відмови в позові, незважаючи на фактичне дотримання банком строків пред`явлення вимог до спадкоємців в порядку статті 1281 ЦК України, та те, що вищезазначена вимога від 25 січня 2013 року, в долученні якої судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено, не є "додатковим" чи "новим" доказом в розумінні статей 131, 295 та 303 ЦПК України, оскільки такі докази були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
Заперечення чи відзив від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано цивільна справа № 307/2021/15-ц із суду першої інстанції.
У травні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
30 вересня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судами встановлено, що 02 вересня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит № 295-С-08, згідно з яким позивач надав позичальнику кредит в розмірі 343 300,00 грн зі сплатою за користування кредитними коштами 23,0 % річних. Кредит надався строком на 202 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 02 червня 2025 року.
19 липня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області у справі № 2-1247/10 року позов про стягнення з позичальника заборгованості задоволено.
09 вересня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за Договором про іпотечний кредит в розмірі 499 273,00 грн.
Позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про факт смерті ОСОБА_2 установі Банку стало відомо 28 вересня 2012 року згідно постанови про закінчення виконавчого провадження виданої ВДВС Тячівського РУЮ.
22 лютого 2013 року до Тячівської державної нотаріальної контори дружиною померлого - ОСОБА_1 подано заяву на прийняття спадщини за №157, що зареєстрована в реєстрі за № 1-208, відповідно до якої ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .
У частині першій статті 17 Закону України "Про іпотеку" визначені підстави припинення іпотеки, а саме: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.