Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 161/15083/16-ц
провадження № 61-18163св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут", Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2017 року у складі судді Пушкарчук В. П. та рішення апеляційного суду Волинської області від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Карпук А. К., Стрільчука В. А., Здрилюк О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (далі - ТОВ "Волиньгаз Збут"), про захист порушених прав споживачів, скасування зайво нарахованої плати по газопостачанню та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позов мотивовано тим, що вони фактично проживають в будинку АДРЕСА_1 та здійснюють регулярну оплату спожитих комунальних послуг відповідно до нарахувань, зроблених постачальниками послуг. Будинок, в якому проживає позивач, є багатоквартирним з централізованим гарячим водопостачанням. Квартири обладнані одним газовим приладом - газовою плитою, яка використовується для приготування їжі.
Оплата за спожитий газ в такому випадку здійснюється відповідно до норми споживання, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, в розмірі 4,4 кубометрів газу на одну зареєстровану особу.
З липня 2016 року ТОВ "Волиньгаз Збут" почало здійснювати облік спожитого газу за показниками лічильника, встановленого самим постачальником газу з власної ініціативи на весь багатоквартирний будинок. Про це позивачам стало відомо при оплаті комунальних платежів за липень.
Просили визнати незаконними здійснені за період з липня 2016 року по даний час ТОВ "Волиньгаз Збут", із застосуванням загальнобудинкового вузла обліку газу, нарахування плати за газопостачання на помешкання, в яких проживають позивачі; зобов`язати відповідача ТОВ "Волиньгаз Збут" скасувати незаконно нараховану позивача на підставі загальнобудинкового вузла обліку газу плату за газопостачання за період з липня 2016 року по даний час та зробити перерахунок плати за газопостачання за той же період на підставі норм споживання, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203; зобов`язати відповідача ТОВ "Волиньгаз Збут" до встановлення в помешканні позивачів лічильників газу здійснювати нарахування плати за газопостачання на помешкання на підставі норм споживання, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2016 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача було залучено Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (далі - ПАТ "Волиньгаз").
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 01 лютого 2017 року роз`єднано в самостійні провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ТОВ "Волиньгаз Збут", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ "Волиньгаз", про захист порушених прав споживачів, скасування зайво нарахованої плати за газопостачання та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 10 лютого 2017 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучено ПАТ "Волиньгаз".
З урахуванням уточнення вимог позивач ОСОБА_1 просив визнати незаконними здійснені за період з липня 2016 року по даний час ТОВ "Волиньгаз Збут", із застосуванням загальнобудинкового вузла обліку газу, нарахування плати за газопостачання на помешкання, в якому проживає позивач; зобов`язати відповідача до встановлення в помешканні позивача лічильників газу здійснювати нарахування плати за газопостачання на помешкання на підставі норм споживання, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Визнано незаконними здійснені за період з липня 2016 року по грудень 2016 року ПАТ "Волиньгаз" із застосуванням загальнобудинкового вузла обліку газу, нарахування оплати за газопостачання на помешкання по АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_1 .
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
В задоволенні позовних вимог до ТОВ "Волиньгаз Збут" відмовлено за безпідставністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Волиньгаз" встановили з власної ініціативи та без погодження з мешканцями будинковий вузол обліку, представників мешканців будинку для фіксування показників при встановленні лічильника та за результатами місяця не залучав. Договори між окремими мешканцями (власниками квартир, не обладнаних квартирними лічильниками газу) та відповідачами, зокрема, щодо встановлення загальнобудинкового лічильника та проведення оплати за показаннями такого лічильника, також не укладались. За таких умов, обсяг газу та розмір оплати, які відповідачі пред`явили для оплати мешканцям будинку на підставі даних загальнобудинкового лічильника, є безпідставним та необґрунтованим.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 23 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Волиньгаз" задоволено частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2017 року в частині вимог щодо незаконних дій відповідачів та розподілу судових витрат скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення.
Позов задоволено частково.
Визнано незаконними здійснені у період з липня 2016 року до жовтня 2016 року дій ПАТ "Волиньгаз" та ТОВ "Волиньгаз Збут" щодо нарахування обсягу та плати за спожитий газ у квартирі АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про стягнення судового збору.
У решті рішення суду залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що обсяг газу та розмір оплати, які відповідачі пред`явили для оплати позивачу на підставі даних загальнобудинкового лічильника є безпідставними та необґрунтованими. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання незаконними дій ТОВ "Волиньгаз Збут", не врахував тієї обставини, що дії по розрахунку вартості газу, які здійснює ТОВ "Волиньгаз Збут" нерозривно пов`язані з діями ПАТ "Волиньгаз" щодо визначення обсягу спожитого газу виходячи із показників загальнобудинкового лічильника за період з липня до жовтня 2016 року, які зроблені у спірний період з порушеннями норм закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2017 року ПАТ "Волиньгаз" та ТОВ "Волиньгаз Збут" подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2017 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 23 березня 2017 року в частині задоволених позовних вимог, якими визнано незаконними здійснені у період з липня 2016 року до жовтня 2016 року дії відповідачів ПАТ "Волиньгаз" та ТОВ "Волиньгаз Збут" щодо нарахування обсягу та плати за спожитий газ у квартирі АДРЕСА_1 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ "Волиньгаз Збут"та ТОВ "Волиньгаз" обґрунтовані тим, що рішення судів в оскарженій частині є незаконними та необґрунтованими, прийнятими при неповному дослідженні обставин, які мають значення та невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Позивач письмово не уточнив свої позовні вимоги, на що суд не звернув уваги. Судами безпідставно зроблено висновок про те, що позивач є споживачем природного газу послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . ПАТ "Волиньгаз" було проведено перерахунок об`єму використаного газу та нарахування споживачу ОСОБА_14 за вищевказаною адресою. Із споживачем ОСОБА_14 ТОВ "Волиньгаз Збут" укладено Типовий договір на постачання природного газу з ПАТ "Волиньгаз" - Типовий договір на розподіл природного газу, ці договори є публічними. Висновки суду в частині задоволення позовних вимог ґрунтуються на припущеннях. Можливість встановлення загальнобудинквоого вузлу обліку природного газу передбачена Кодексом газорозподільних систем, в такому випадку нарахування за використаний природний газ здійснюється за його показами.
Отже судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині касаційним судом не переглядаються.
Позиція інших учасників справи
У червні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційні скарги, у якому просить касаційні скарги відхилити, залишити в силі рішення апеляційного суду Волинської області від 23 березня 2017 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
У липні 2017 року матеріали цивільної справи № 161/15083/16-ц надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи № 161/15083/16-ц надійшли до Верховного Суду.
03 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року дану справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 фактично зареєстрований і проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
Основним квартиронаймачем є тесть позивача - ОСОБА_14, квартира не приватизована. Будинок, в якому проживає позивач, є багатоквартирним з централізованим гарячим водопостачанням. Квартири обладнані одним єдиним газовим приладом - газовою плитою, яка використовується для приготування їжі.
З липня 2016 року ТзОВ "Волиньгаз Збут" почало здійснювати облік спожитого газу не за передбаченими законодавством нормами споживання, а за показниками лічильника, встановленого самим постачальником газу з власної ініціативи на весь багатоквартирний будинок. Про це позивачу стало відомо при оплаті комунальних платежів за липень.
Функціонування ринку природного газу в Україні врегульовано Законами України "Про ринок природного газу", "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", Кодексом газорозподільних систем, постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників", Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 46.
Законом України "Про ринок природного газу" розмежовано діяльність з видобування, транспортування, розподілу та постачання природного газу. Зокрема, особі, яка займається розподілом природного газу, заборонено здійснювати його постачання (частина перша статті 39 Закону). І навпаки, особа, яка є постачальником газу, не може здійснювати його видобування, транспортування і розподіл.
Згідно статті 1 Закону України "Про ринок природного газу":
побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23);
постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу (пункт 27);