Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 320/6207/15
провадження № 61-33105св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 листопада 2016 року у складі судді Купавської Н. М. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2017 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"; Банк) звернулося до суду із позовом, в якому, уточнивши вимоги, просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, як позичальника, та ОСОБА_2, як поручителя, заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2011 року у розмірі 216 022,08 грн, яка складається з: 78 928,60 грн - прострочена сума кредиту; 3 387,39 грн - відсотки; 27 496,14 грн - комісія; 106 209,95 грн - пеня.
Позов мотивований тим, що 17 серпня 2011 року між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав останньому кредит у розмірі 161 742 грн на придбання автотранспорту, з терміном повернення кредиту - 17 серпня 2017 року, з процентною ставкою 3 % річних та щомісячною комісією у розмірі 1% від суми кредиту щомісяця в період сплати.
Повернення кредиту забезпечене договором поруки, укладеним того ж дня між Банком та ОСОБА_2, за умовами кого вона зобов`язалась відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 як солідарний боржник.
Оскільки у добровільному порядку заборгованість не погашена, Банк звернувся з указаним позовом.
Короткий зміст рішення та ухвали суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2011 року станом на 12 вересня 2016 року у розмірі 129 812,13 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту - 78 928,60 грн, заборгованість за відсотками - 3 387,39 грн, комісія за управління кредитом - 27 496,14 грн, пеня за несвоєчасну оплату кредиту - 20 000 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог Банку в частині їх задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2017 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 листопада 2016 року в частині задоволених позовних вимог залишено без змін.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося до апеляційного суду і в апеляційному порядку не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржені судові рішення.
Касаційна скарга аргументована тим, що Банком не надано доказів на підтвердження розміру заборгованості, суд не застосував статтю 551 ЦК України для зменшення розміру неустойки, а також суди не врахували той факт, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинена.
Судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог судом першої інстанції, в іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу на надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрите касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 320/6207/15-ц із суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року па підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 серпня 2011 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк"та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк надав останньому кредит у розмірі 161 742 грн строком до 17 серпня 2017 року з процентною ставкою 3 % річних. Щомісячна комісія за управління кредитом становить 1% від суми кредиту.
17 серпня 2011 року у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалась у разі невиконання або порушення ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед Банком відповідати за його зобов`язаннями як солідарний боржник.
Відповідно до п. 2.8.2 Договору, позичальник зобов`язався щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок у сумі, не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших виплат, встановлених у графіку.
За користування кредитом встановлюється плата у вигляді процентів, які нараховуються за процентною ставкою в розмірі 3% річних (п. 2 спеціальної частини та п. п. 1.4 загальної частини Договору).
Відповідно до п. 4.2 спеціальної частини та п. 1.5.2 загальної частини Договору за обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом у розмірі 1% від суми кредиту.
За умовами п. 4.3 загальної частини Договору у випадку прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити Банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов`язань (а саме: неповерненої чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, зазначена в п. 13 спеціальної частини договору. Банк може використати право на застосування пені, починаючи з наступного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем, та закінчуючи днем, що передує даті повного виконання всіх прострочених грошових зобов`язань.
Згідно п. 3.3.2 Договору позичальник зобов`язався щомісячно виконувати свої боргові зобов`язання відповідно до Графіку в порядку, передбаченому п. 2.8 загальної частини Договору, регулярними рівними щомісячними платежами, що складаються з рівних частин основного боргу за кредитом та нарахованих на залишок основного боргу процентів.