Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 1512/7040/2012
провадження № 61-35472св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2017 року у складі судді Куриленко О. М. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року у складі суддів: Калараша А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
учасники справи:
заявник - головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області,
заінтересована особа - ОСОБА_1,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст поданої заяви
У липні 2017 року головний державний виконавець Середін О. С. звернувся до суду з поданням, в якому просив вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку за ОСОБА_1, а саме: 1/4 частини нежитлових приміщень кабінету нетрадиційної медицини № 505 загальною площею 156 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав, що боржник вимоги за виконавчими документами в добровільному порядку не виконує, тому необхідно вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2017 року подання державного виконавця задоволено. В порядку виконання виконавчого листа № 1512/7040/2012, виданого Київським районним судом м. Одеси 12 жовтня 2016 року, надано дозвіл державним виконавцям Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1, а саме: на 1/4 частину нежитлових приміщень кабінету нетрадиційної медицини № 505 загальною площею 156 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку за боржником.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження № 52864238 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Одеси №1512/7040/2012, виданого 12 жовтня 2016 року про стягнення в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 1 458 615 грн в межах вартості Ѕ частини нежитлових приміщень цокольного поверху, що знаходяться в АДРЕСА_1, та Ѕ частини трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення виконавчих дій встановлено, що відкритих рахунків за боржником не зареєстровано, транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Разом з тим, державаним виконавцем встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2008 року у справі № 2-6253/08 за ОСОБА_1 визнано право власності на ј частину нежитлових приміщень кабінету нетрадиційної медицини № 505 загальною площею 156 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 92094842 від 17 липня 2017 року вищевказане майно за боржником не зареєстроване. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити подання Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що із рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2008 року вбачається, що за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 частини нежитлових приміщень кабінету нетрадиційної медицини № 505, загальною площею 156 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності на вказане приміщення не зареєстровано в установленому законом порядку. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неможливості ОСОБА_1 в добровільному порядку надати відомості щодо наявності рухомого та нерухомого майна, оскільки відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" ОСОБА_1 вважається повідомленою про початок примусового виконання рішень, копія постанови про відкриття виконавчого провадження була надіслана державним виконавцем рекомендованим листом з повідомленням на адресу, зазначену у виконавчому листі. ОСОБА_1 обізнана про наявність судового рішення та про настання для неї можливих негативних наслідків у разі невиконання в добровільному порядку судового рішення. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення державним виконавцем черговості звернення стягнення на нерухоме майно, оскільки матеріали справи не містять доказів про наявність у боржника коштів на рахунках банку, отримання ОСОБА_1 пенсії або земельної ділянки чи рухомого майна. Державний виконавець за наявності інформації про визнання за ОСОБА_1 судовим рішенням права власності на 1/4 частину нежитлових приміщень та окремо на 1/4 частину квартири вірно звернувся з поданням про звернення стягнення саме на нежитлові приміщення. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення державним виконавцем вимог частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки при відкритті виконавчого провадження 10 листопада 2016 року головним державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеси Сокол Ю. С. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 . просить скасувати ухвали судів та передати питання про звернення стягнення на нерухоме майно на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у виконавчому листі не зазначено дату народження боржника та неправильно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, що унеможливило ідентифікацію боржника. Державний виконавець перевірив наявність майна в іншої особи, а не в неї з огляду на допущені у виконавчому листі помилки, тому наявна у справі інформація не може свідчити про відсутність у неї коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах. Крім того, державний виконавець до звернення до суду із поданням не виніс постанову про звернення стягнення на майно боржника. Також державний виконавець не з`ясував, чи є у неї частка у статутному капіталі товариства, чи не зареєстровані на її ім`я майнові права інтелектуальної власності, чи не отримує вона пенсію або інші виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У поданні державний виконавець не зазначив вартість належних боржнику нежитлових приміщень, що позбавило суд можливості перевірити співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням. Суд розглянув подання державного виконавця без його участі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди встановили, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2008 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 частини нежитлових приміщень кабінету нетрадиційної медицини № 505, загальною площею 156 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності на вказане приміщення не зареєстровано в установленому законом порядку.
Статтею 1282 ЦК України встановлений обов`язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.