Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 204/4285/15-ц
провадження № 61-33157св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Дніпропетровська міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 26 грудня 2016 року у складі судді Токар Н. В. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюти Ж.І.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Дніпропетровська міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить двом власникам: їй у розмірі 64/100 частки та ОСОБА_2 у розмірі 36/100 частки, яке розташоване на земельний ділянці площею 476 кв.м.
Вказувала, що земельна ділянка знаходиться у сумісному користуванні, приватизувати її неможливо з тих причин, що на ній маються незаконні споруди, бо ОСОБА_2 самочинно, без її згоди, реконструйовано будинок та побудовано новий гараж, самочинно перенесена зливна яма та створені інші споруди.
Зазначала, що фактично ОСОБА_2 самочинно перегородила металевим парканом сумісному земельну ділянку таким чином, що в сумісному користуванні залишилось тільки мостіння завширшки 2,5 метра для проходу їй до воріт на вулицю, чим порушує її права на користування належною їй частиною землеволодіння, крім того загромаджує якомога більшу частину території спільного землекористування своїми речами, автомобілями, мотоциклами, будматеріалами.
Просила суд ухвалити рішення, яким встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ;
виділити в натурі в користування присадибну ділянку у АДРЕСА_1 згідно проекту розділу земельної ділянки, розробленого ФОП " ОСОБА_5 ";
зобов`язати Дніпропетровську міську раду надати майнове право на відокремлену земельну ділянку по АДРЕСА_1 на її ім`я, здійснивши дії в установленим чинним законодавством порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності, необґрунтованості, оскільки позивач не надала суду рішення органів місцевого самоврядування про передачу їй спірної земельної ділянки та зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 26 грудня 2016 року залишено без змін, виключено з його мотивувальної частини посилання на підстави відмови у задоволенні позову - пропуск строків позовної давності.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що необхідно виключити з мотивувальної частини оскаржуваного рішення посилання на пропуск строку позовної давності, оскільки відмовити у задоволенні позову через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише у тому разі, коли позов є обґрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки позивачем не доведено правомірність володіння спірною земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 26 грудня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 рокуі направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не надав всебічної та повної оцінки обставинам справи, не прийняв до уваги доводів позивача по суті справи, не визнав порушень прав позивача, які вона набула за статтею 118, 121 ЗК України. Судами не досліджувався факт наявності самочинних забудов відповідача. У рішеннях судів не зазначається про порушення прав та свобод позивача при сумісному користуванні земельною ділянкою.
Позиція інших учасників справи
Відзив від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи № 204/4285/15-ц надійшли до Верховного Суду.
07 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно вимог пункту "г" частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.