Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 607/9119/16-ц
провадження № 61-26194св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Київстар",
відповідачі - ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Менс" ЛТД,
третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Менс" ЛТД на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Сташківа Б. І., Костіва О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Київстар" (далі - ПрАТ "Київстар") звернулось до суду із позовом про визнання правочину недійсним.
Позов мотивовано тим, що 03 вересня 2008 року між Концерном "Військторгсервіс" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна-триповерхової будівлі комбінату побутового обслуговування, загальною площею 1090,00 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2008 року було відчужене ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Менс" ЛТД (далі - ТОВ "Менс" ЛТД), яке в свою чергу за договором купівлі-продажу від 23 грудня 2008 року продало зазначене майно позивачу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31 березня 2015 року дане нерухоме майно витребувано у ПрАТ "Київстар" на користь держави, при цьому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03 вересня 2008 року, укладеного між Концерном "Військторгсервіс" та ОСОБА_1, відмовлено у зв`язку із тим, що договір є неукладеним.
Договір-купівлі продажу нерухомого майна від 29 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Менс" ЛТД суперечить вимогам статті 203 ЦК України, оскільки на час укладення договору ОСОБА_1 не набув права власності на спірне майно.
Власний інтерес позивача у визнанні недійсним договору купівлі-продажу, стороною якого він не є, полягає у тому, щоб сторони правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Менс" ЛТД, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу - Березій З. А. за реєстровим №8829.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2017 року в задоволенні позову ПрАТ "Київстар" до ОСОБА_1, ТОВ "Менс" ЛТД, третя особа: приватний нотаріус Тернопільського МНО Березій З.А. про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 29 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Менс" ЛТД, посвідченого нотаріально в реєстрі за №8829, відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав та інтересів внаслідок укладення між відповідачами оспорюваного правочину, стороною якого позивач не був; факт неукладеності правочину від 03 вересня 2008 року було встановлено рішенням суду лише 31 березня 2015 року, цей факт не має правового значення для вирішення питання недійсності наступного (оспорюваного у даній справі) правочину, укладеного 29 жовтня 2008 року, адже правочин було вчинено до ухвалення судом рішення, а встановлення факту неукладеності правочину пов`язується з моментом набрання законної сили рішенням суду, яким дані факти встановлені, і не має зворотної дії в часі. Позивачем не доведено, яким чином укладення іншими особами правочину 29 жовтня 2008 року вплинуло на інтереси ПрАТ "Київстар", тобто задовго до того, коли виникло його право на спірне майно.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "Київстар" задоволено.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2017 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Київстар" задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29 жовтня 2008 року, підписаний між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Менс" ЛТД, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. за реєстровим №8829.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що договір купівлі-продажу між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Менс" ЛТД від 29 жовтня 2008 року є недійсним в силу частини першої статті 215, частини першої статті 203 ЦК України, так як він суперечить Цивільному кодексу України, зокрема, ст. 658 ЦК України, спірне приміщення продане ТОВ "Менс" ЛТД особою, яка не мала права продажу товару, так як не була його власником.
Висновок суду першої інстанції про те, що встановлення факту неукладеності правочину пов`язується з моментом набрання законної сили рішенням суду, яким дані факти встановлені, і не має зворотної дії в часі, є помилковим.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2017 року ТОВ "Менс" ЛТД та ОСОБА_1 подали касаційні скарги, у яких просять скасувати рішення апеляційного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року та залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2017 року.
Касаційна скарга ТОВ "Менс" ЛТД мотивована тим, що оспорюваний договір був укладений та зареєстрований відповідно до діючого законодавства. Законність відчуження майна, відсутність арештів та заборон, податкової застави, тощо, а також наявність права власності у продавця на вказане майно перевірялось нотаріусом при посвідчені оспорюваного договору. Оспорюваний позивачем договір відповідав усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження, що як факт було встановлено через 7 років після укладення договору. Суд неправильно дійшов висновку, що у добросовісного набувача немає передбаченого законодавством чіткого механізму для захисту свого порушеного права та застосував неналежний спосіб захисту прав позивача. Позивач, не використавши належні способи захисту своїх порушених прав, вимагає визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, а вчиненням якого йому безпосередньо не було завдано шкоду. Позивачем пропущено строк позовної давності.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд неправомірно визнав ПрАТ "Київстар" в даній справі зацікавленою стороною в розумінні статті 215 ЦК України, яка має право реалізувати у законний спосіб свої права. Вважає, що факт вчинення відповідачами оспорюваного договору не порушив безпосередньо права та інтересі ПрАТ "Київстар", оскільки укладення оспорюваного договору відбулося задовго до витребування майна у позивача в порядку віндикації та не з підстав укладення оспорюваного договору. Позивач не використав належні способи захисту своїх порушених прав.
Позиція інших учасників справи
ПрАТ "Київстар" подало до касаційного суду заперечення на касаційні скарги, у яких просить відхилити касаційні скарги відповідачів, рішення апеляційного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Менс" ЛТД та витребувано справу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу.
У грудні 2017 року цивільна справа № 607/9119/16-ц надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року цивільна справа № 607/9119/16-ц надійшла до Верховного Суду.
12 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду .
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судами встановлено, що 03 вересня 2008 року між концерном "Військторгсервіс" (продавець) та громадянином ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення будівлі комбінату побутового обслуговування загальною площею 1090, 7 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1 . За даним договором покупець сплатив продавцю 1 180 072 грн. Договір укладений за результатами публічних торгів на Рівненській міжрегіональній універсальній біржі "Прайс". Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація цього договору не проводились.