ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 309/2273/16-ц
провадження № 61-17875св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - виконавчий комітет Хустської міської ради Закарпатської області,
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою її представником ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 квітня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Собослоя Г. Г., Готри Т. Ю., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року виконавчий комітет Хустської міської ради Закарпатської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання перерахувати кошти у розмірі 305 184,50 грн. У ході розгляду справи представник позивача уточнила позовні вимоги у частині розміру коштів та просила зобов`язати відповідача перерахувати кошти у розмірі 301 584,50 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області № 584 від 31 серпня 2007 року надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації на розширення ТПК "Карпати" у АДРЕСА_1, за рахунок дворогосподарств по АДРЕСА_1 . Пунктом 2.5 цього рішення, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 40 від 24 січня 2007 року "Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів", зобов`язано відповідача перерахувати 10% вартості реконструкції на рахунок виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області.
28 листопада 2008 року рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області № 981 затверджено проектно-кошторисну документацію та надано відповідачу дозвіл на розширення ТПК "Карпати" з прибудовою готельного корпусу в АДРЕСА_1 та № 97.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року у справі № 309/1677/14-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року, зобов`язано ОСОБА_1 виконати пункт 2.5 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області № 584 від 31 серпня 2007 року. На підставі вказаного рішення 14 березня 2016 року відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції Закарпатської області відкрито виконавче провадження № 50477852, однак відповідач його не виконує, оскільки у самому рішенні не зазначена сума, що підлягає стягненню. З даного приводу відділ державної виконавчої служби звертався до суду за роз`ясненням рішення та встановленням порядку його виконання, однак у задоволенні заяви відмовлено.
Враховуючи те, що рішення позивача в частині перерахування 10% вартості реконструкції відповідачем не виконано, пайовий внесок не сплачено, з наведених у позові підстав позивач просив задовольнити позов, зобов`язати відповідача перерахувати на рахунок Хустської міської ради Закарпатської області кошти у розмірі 301 584,50 грн, стягнути з відповідача судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року позов виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 перерахувати 150 792,25 грн пайового внеску на рахунок виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області та 2 259 грн судових витрат.
Суд першої інстанції на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 як забудовник свої цивільні обов`язки не виконала, договір про обов`язкову участь замовника у створені і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури не уклала та, відповідно, не виконала рішення органу місцевого самоврядування і не перерахувала на рахунок виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області кошти, чим порушила права позивача.
Враховуючи, що на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації - розширеного готельного комплексу ТПК "Карпати" - та на момент розгляду справи судом органом місцевого самоврядування встановлено інші відсоткові ставки пайової участі забудовника у розвиту інженерно-транспортної інфраструктури м. Хуст, які є меншими, судом застосовано нову ставку у розмірі 5% від вартості об`єкта та задоволено позов частково.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області задоволено, рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі і зобов`язано ОСОБА_1 перерахувати 301 584,50 грн пайового внеску на користь позивача, стягнено відповідні судові витрати.
Суд апеляційної інстанції вказав на правильність висновку суду першої інстанції про невиконання ОСОБА_1 як забудовником своїх цивільних обов`язків щодо укладення договору про обов`язкову участь замовника у створені і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури та невиконання пункту 2.5 рішення позивача № 584 від 31 серпня 2007 року і неперерахування на рахунок органу місцевого самоврядування коштів, чим порушила права позивача.
При цьому апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо зменшення суми пайової участі, яка підлягає перерахуванню відповідачем, оскільки законодавством передбачено обов`язок замовника будівництва перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста до прийняття об`єкта будівництва до експлуатації. Крім того, у рішенні апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року у справі № 309/1677/14-ц встановлені обставини, що не потребують доказування у цьому судовому спорі. Зокрема, встановлено, що рішення виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області № 584 від 31 серпня 2007 року, пунктом 2.5 якого визначено обов`язок сплати та розмір пайової участі відповідача ОСОБА_1, прийнято на підставі чинного на момент його прийняття законодавства і тривалість невиконання рішення не скасовує його дію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У травні 2017 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 квітня 2017 року та залишити в силі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року, а також зупинити виконання рішення суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду Закарпатської області увалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що для сплати пайового внеску забудовника необхідним є укладення договору пайової участі у розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, який не був укладений сторонами. Відсоткова ставка пайової участі має визначатись у відповідності до діючих на момент укладення договору відсоткових ставок, затверджених органом місцевого самоврядування. Оскільки Порядком пайової участі замовників у створені і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, затвердженим рішенням позивача № 304 від 30 червня 2011 року, визначено 5% ставку від загальної вартості будівництва для об`єктів більше 300 кв.м, то висновки суду першої інстанції про застосування саме такої ставки є обґрунтованими.
Крім того, відповідач посилається на те, що статтею 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20 квітня 2000 року № 1699-III (в редакції, що діяла на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) передбачалось укладення договору пайової участі до моменту видачі дозволу на виконання будівельних робіт. А статтею 40 чинного Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI передбачено укладення договору пайової участі до моменту прийняття об`єкта до експлуатації. Однак такий договір не був укладений ні до моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт, ні до введення об`єкта до експлуатації, тому вимоги позивача про перерахування 10% від загального вартості будівництва є незаконними.
Також суд апеляційної інстанції, на думку відповідача, не мав законних підстав керуватись відсотковою ставкою пайової участі, визначеною у рішенні виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області від № 584 від 31 серпня 2007 року, оскільки на момент прийняття об`єкта до експлуатації діяли менші ставки пайової участі замовників будівництва у м. Хуст.
Оскільки чинний розмір відсоткової ставки для таких об`єктів, встановлений органом місцевого самоврядування, є меншим за розмір відсоткової ставки, визначеної для відповідача, застосуванню підлягає менша відсоткова ставка з огляду на норми частини другої статті 5 ЦК України, яка не була застосована апеляційним судом.
Також у рішенні апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року не визначено розмір відсоткової ставки, а визначено лише зобов`язання ОСОБА_1 виконати пункт 2.5 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області № 584 від 31 серпня 2007 року.
Позиція інших учасників справи
У червні 2017 року виконавчий комітет Хустської міської ради Закарпатської області подав заперечення на касаційну скаргу, у яких послався на безпідставність її доводів. Вказав, що відповідач не виконала рішення органу місцевого самоврядування щодо перерахування коштів пайової участі. Також відповідач не виконала рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2015, що набрало законної сили, яким встановлено законність рішення органу місцевого самоврядування щодо зобов`язання ОСОБА_1 перерахувати кошти у розмірі 10% від загальної вартості реконструкції та зобов`язано відповідача виконати пункт 2.5 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області № 584 від 31 серпня 2007 року.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і зупинено виконання рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 квітня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року, прийнятою за результатами розгляду повторного клопотання відповідача про зупинення виконання рішення апеляційного суду, відмовлено у його задоволенні, оскільки судом задоволено первісне клопотання відповідача про зупинення виконання рішення.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області № 584 від 31 серпня 2007 року надано дозвіл відповідачу на розробку проектно-кошторисної документації на розширення ТПК "Карпати" у м. Хуст Закарпатської області по АДРЕСА_1 за рахунок дворогосподарств по АДРЕСА_1 . Пунктом 2.5 цього рішення зобов`язано ОСОБА_1 для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у м. Хуст Закарпатської областіна виконання постанови Кабінету Міністрів України № 40 від 24 січня 2007 року перерахувати на рахунок виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області 10% вартості реконструкції.
6 жовтня 2008 року на замовлення ОСОБА_1 розроблено зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва "Розширення існуючого готельного комплексу ТПК "Карпати" з прибудовою готельного корпусу". Загальна кошторисна вартість об`єкта визначена у розмірі 3 015 845 грн.
Рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області № 981 від 28 листопада 2008 року затверджено проектно-кошторисну документацію на розширення існуючого готельного комплексу ТПК "Карпати" з прибудовою готельного корпусу у м АДРЕСА_1 № 95 та № 97 та зобов`язано відповідача укласти договір з виконавчим комітетом Хустської міської ради Закарпатської області про обов`язкову пайову участь (внесок) замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. ХустЗакарпатської області.