Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 711/854/17
провадження № 61-33716св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2017 року у складі судді Демчика Р. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Позов обґрунтований тим, що 04 жовтня 2003 року сторони уклали шлюб, який рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2014 року розірваний. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 грн щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 червня 2014 року та до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 грн щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 червня 2014 року та до досягнення дитиною повноліття.
Із грудня 2014 року відповідач частково виконував обов`язки зі сплати аліментів, а з травня 2015 року припинив їх сплачувати, у зв`язку з чим станом на 18 січня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 13 869,46 грн.
Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 4 119,91 грн на кожну дитину, а всього 8 239,82 грн; судовий збір у розмірі 640,00 грн, комісію банку - 10,00 грн, судові витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги - 4 160,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення зі сплати аліментів за період з 25 листопада 2014 року до 31 березня 2017 року в сумі 586,10 грн та судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 25 листопада 2014 року відповідач не виконував свій обов`язок зі сплати аліментів, наслідком чого є заборгованість, яка є підставою для стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
З урахуванням частини другої статті 196 СК України, матеріального та сімейного стану платника аліментів, проживання та перебування на його утриманні дітей з 01 травня 2016 року до 13 травня 2017 року, суд першої інстанції зменшив розмір неустойки з 5 450,28 грн до 586,10 грн.
Суд першої інстанції відмовив у позові в частині стягнення витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, оскільки позивачем не надано належних доказів на їх підтвердження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції належним чином оцінені обставини щодо сімейного та матеріального стану відповідача, підстави для зменшення розміру неустойки, яка виникла за період з 25 листопада 2014 року до 01 травня 2017 року до 293,05 грн на кожну дитину, а всього 586,10 грн, ураховуючи, що діти інколи проживають з відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з касаційною скаргою на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2017 року, просила оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляду до суду першої інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
05 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
29 грудня 2018року ухвалою Верховного Суду цивільну справу призначено до судового розгляду.
13 лютого 2019року ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у вказаній справі.
09 жовтня 2019року ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Суди неправильно застосували статтю 196 СК України при обчисленні пені за несвоєчасну сплату аліментів, помилково розрахували пеню, не застосувавши правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-269цс15.
Висновок суду першої інстанції, що діти з травня 2016 року до 13 травня 2017 року постійно проживали з відповідачем та знаходилися на його утриманні, з яким погодився апеляційний суд, є припущенням та не підтверджується будь-якими доказами.
Суди не врахували, що з червня 2014 року до травня 2016 року діти проживали та знаходилися на утриманні позивача, відповідач добровільно не виконував свого батьківського обов`язку щодо утримання дітей.
Суди зменшили розмір пені за прострочення сплати аліментів лише на підставі усних пояснень відповідача.
Суд першої інстанції відмовив у відшкодуванні витрат на оплату правової допомоги у звʼязку з відсутністю доказів оплати адвокатських послуг, а суд апеляційної інстанції також безпідставно відмовив у їх відшкодуванні, хоча представником позивача надано копію прибуткового касового ордеру, чим порушив вимоги статті 213 ЦПК України.
Позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, щоз 04 жовтня 2003 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 липня 2014 року.
Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2014 року змінено прізвище позивача з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .
Сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 червня 2014 року та до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 грн щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 червня 2014 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду набрало законної сили 24 листопада 2014 року.
Згідно з довідкою-розрахунком від 30 березня 2017 року № 141-36/6451 відповідач у червні - грудні 2014 року сплатив 0,00 грн, у січні 2015 року - 1 258,65 грн, у лютому - 1 258,65 грн, у березні 2015 року - 5 422,70 грн, у квітні - грудні 2015 року, січні - квітні 2016 року - по 791,00 грн щомісячно, травні - грудні 2016, січні, лютому 2017 року - 0,00 грн, у березні 2017 року - 8 751,00 грн.
Заборгованість сплати аліментів станом на 30 березня 2017 року становить 93,52 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком від 30 березня 2017 року № 141-36/6447 відповідач у червні - грудні 2014 року сплатив 0,00 грн, у січні 2015 року - 1 258,65 грн, у лютому - 1 258,65 грн, у березні 2015 року - 5 422,70 грн, у квітні - грудні 2015 року, січні - квітні 2016 року - по 791,00 грн щомісячно, травні - грудні 2016 року, січні, лютому 2017 року - 0,00 грн, у березні 2017 року - 8 751,00 грн.
Заборгованість сплати аліментів станом на 30 березня 2017 року становить 93,52 грн.
ОСОБА_1 , на користь якої присуджено стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, у період з 01 травня 2016 року до 13 травня 2017 року перебувала за кордоном. Протягом цього періоду неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом з відповідачем ОСОБА_7, знаходилися на його утриманні. Цейфакт обидві сторони не заперечували.