Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 297/2680/16-ц
провадження № 61-28766св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 31 липня 2017 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Кондора Р. Ю., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 1987 року.
У 2001 році вона дозволила тимчасово проживати у цьому будинку своєму брату ОСОБА_2 до того часу, поки він не відбудує свій будинок, зруйнований весняним паводком 2001 року.
Проте відповідач до теперішнього часу проживає в належному їй будинку, добровільно залишити його не бажає, на її неодноразові вимоги виселитися не реагує, чим чинить їй перешкоди у користуванні власністю.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 зі спірного житлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2017 року у складі судді Ільтьо І. І. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Позбавлено ОСОБА_2 права користування житловим будинком АДРЕСА_1 та виселено його із зазначеного житлового будинку.
Виконання рішення в частині виселення відстрочено на один місяць з моменту набрання ним законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,20 грн судового збору.
Суд першої інстанції виходив із того, що факт проживання відповідача у будинку порушує права позивача вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 31 липня 2017 року рішення Берегівського районного суду від 03 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач на власний розсуд розпорядилась своїми процесуальними правами і за фактичної наявності спору з усією сім`єю відповідача пред`явила позов лише до ОСОБА_2, виселення якого вплине на майнові та немайнові права його дружини та доньки. Місцевий суд не з`ясував відповідних обставин та не виконав вимоги частини четвертої статті 10 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом) - не вирішив питання про залучення до участі у справі всіх належних відповідачів за правилами статті 33 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_3 подав заперечення, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення.
Витребувано вищезазначену справу з Берегівського районного суду Закарпатської області.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу № 297/2680/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 1987 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 .
Вказана обставина визнана й рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2016 року у справі № 297/2307/16-ц за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Четфалівської сільської ради Берегівського району про визнання права власності на нерухоме майно.
Окрім позивача у зазначеному будинку без реєстрації проживає її брат ОСОБА_2 .
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 08 квітня 2003 року у справі № 562/2003 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 про встановлення права власності на вищезазначений будинок.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.