Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 539/146/17
провадження № 61-18014св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І., | Погрібного С. О., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року у складі судді Даценка В. М. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного кредитного договору від 30 травня 2012 року ОСОБА_3 отримав від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 30 листопада 2016 року утворилась заборгованість у сумі 11 196,97 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 282,07 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 7 105,52 грн, заборгованості за пенею та комісією у сумі 2 800,00 грн, штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн, штрафу (процентна складова) - 509,38 грн. У зв`язку з чим Банк просив стягнути з ОСОБА_3 зазначену суму заборгованості та судові витрати.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 10 187,59 грн заборгованості станом на 30 листопада 2016 року за кредитним договором від 30 травня 2012 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1 455,76 грн судового збору.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови кредитного договору від 30 травня 2012 року, взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та процентів належним чином не виконував, заборгованість, підтверджену документально, добровільно не погашав, заперечень проти її розміру не надав. При цьому в частині відмови у стягненні штрафу в розмірі 1 009,38 грн суд першої інстанції зазначив, що передбачені договором пеня і штраф застосовуються за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, що свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення суду першої інстанції - залишено без змін.
Залишаючи рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року без змін, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції, аналізуючи чинне законодавство та надані докази, дійшов правильного висновку про загальний розмір заборгованості відповідача перед Банком у розмірі 10 187,59 грн, а апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування чи зміни.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у липні 2017 року засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 червня 2017 року, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що позивач не надав жодних доказів про ознайомлення його з Умовами та правилами надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк", суди дійшли помилкового висновку, що його підпису в анкеті-заяві від 30 травня 2012 року достатньо для того, щоб вважати, що позичальник ознайомлений із зазначеними Умовами, а також вказує, що анкета-заява від 30 травня 2012 року підписувалася позичальником - неповнолітньою особою без дозволу батьків (на підтвердження чого суду надавався лист - незгода батька з укладенням вказаного договору), кредитний договір у такому випадку вважати дрібним правочином не можна.
Від ПАТ КБ "ПриватБанк" до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у жовтні 2017 року засобами поштового зв`язку надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3, у яких Банк просить відхилити касаційну скаргу відповідача через її необґрунтованість, оскаржувані судові рішення, які є законними, залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 червня 2017 року, витребувано матеріали справи з Лубенського міськрайонного суду Полтавської області та надано особам, які беруть участь у справі, строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частинидругої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір від 30 травня 2012 року про надання кредиту шляхом встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з умовою сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0 % на місяць на суму залишку заборгованості.
Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" погашення процентів за кредитом проводиться щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне погашення заборгованості нараховується пеня - базова процентна ставка за договором 30,0 %, яка нараховується за кожен день прострочення кредиту, а також пеня - 1,0 % від заборгованості, але не менше 10,00 грн на місяць, яка нараховується один раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або процентам п`ять та більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50,00 грн (а. с. 7-8).
Відповідно до підпункту 1.1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на тридцять днів, клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500,00 грн + 5,0 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій (а. с. 5-32).
Відповідач неодноразово здійснював платежі за кредитним договором (зокрема, 19 серпня 2013 року, 12 квітня 2014 року).
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 30 листопада 2016 року існувала заборгованість відповідача перед Банком у сумі 10 187,59 грн, що складалася із заборгованості за кредитом - 282,07 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 7 105,52 грн, заборгованості за пенею та комісією - 2 800,00 грн.
Нормативно-правове обґрунтування та висновки Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.