Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 183/5512/15
провадження № 61-35790 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - Новомосковська міська рада Дніпропетровської області;
представники позивача: Іщенко Світлана Павлівна, Устименко Денис Олександрович ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
представник відповідач - ОСОБА_3 ;
третя особа - виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Куценко Т. Р., Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Новомосковська міська рада Дніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 24 січня 2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - ПП ОСОБА_2) та виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області було укладено договір оренди № 1 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до власності територіальної громади м. Новомосковська Дніпропетровської області, а саме: частини підвального приміщення, загальною площею 100 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 строком, до 01 лютого 2018 року.
Оскільки відповідач припинила підприємницьку діяльність як фізична особа- підприємець, про що 24 вересня 2012 року внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то в силу статті 291 ГК України та статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказаний договір оренди є припиненим.
Відповідач ухиляється від повернення спірного нерухомого майна, незаконно ним користується, а тому міська рада змушена звернутись до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_2 повернути за актом приймання-передачі індивідуально визначене нерухоме майно, що належить до власності територіальної громади м. Новомосковська Дніпропетровської області, а саме: частину підвального приміщення, загальною площею 100 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1, із чужого незаконного володіння.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року у складі судді Парфьонова Д. О. у задоволенні позову Новомосковської міської ради Дніпропетровської області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_2 без належної правової підстави використовує спірне нерухоме майно, не допускає до приміщення або вчиняє дії, що свідчать про створення перешкод позивачу у користуванні спірним приміщенням.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року апеляційну скаргу Новомосковської міської ради Дніпропетровської області задоволено. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Новомосковської міської ради Дніпропетровської області задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 повернути за актом прийому-передачі індивідуально визначене нерухоме майно, що належить до власності територіальної громади м. Новомосковська Дніпропетровської області, а саме: частину підвального приміщення, загальною площею 100 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у зв?язку з припиненням договору оренди в силу частини другої статті 291 ГК України, статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою договір оренди припиняється у разі ліквідації юридичної особи,та пункту 11.7 договору оренди від 24 січня 2008 року, укладеного між сторонами, у відповідача виник обов?язок повернути позивачу спірне нежитлове приміщення за актом приймання-передачі, як це передбачено укладеним між сторонами договором оренди.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У квітні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона спірне приміщення за актом приймання-передачі не отримувала, а тому у неї не виник обов?язок щодо його повернення, приміщення відчинене і перешкод для його повернення немає, оскільки ключі від дверей у неї відсутні. Зазначала, що апеляційний суд не врахував, що докази здійснення перешкод позивачу у користуванні майном після припинення договору оренди відсутні.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 183/5512/15 з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 23 січня 2008 року № 79 між ПП ОСОБА_2 та виконавчим комітетом Новомосковської міської ради 24 січня 2008 року укладено договір оренди № 1 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до власності територіальної громади м. Новомосковська Дніпропетровської області, а саме - частини підвального приміщення, загальною площею 100 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1, строком до 01 лютого 2018 року включно.
Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Новомосковської міської ради (балансоутримувачем комунального майна) 24 січня 2008 року складено акт приймання-передачі, відповідно до якого зазначене приміщення передано ПП ОСОБА_2, про що від імені представника орендаря міститься підпис.
Пунктом 11.7 вказаного договору оренди передбачено, що чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.