ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2019 року
Київ
справа №640/3277/19
адміністративне провадження №К/9901/19530/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 у складі судді Бояринцевої М.А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є. (головуючий), Бужак Н.П., Костюк Л.О. у справі №640/3277/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" про визнання противоправними та скасування містобудівних умов та обмежень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" (надалі - ТОВ "Міжнародно-діловий центр") звернулося до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент), за участю третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кібо менеджмент груп" (надалі - ТОВ "Кібо менеджмент груп") про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень від 09.06.2017 №1033/17/012/009-17, наданих Департаментом ТОВ "Кібо менеджмент груп" на об`єкт за адресою: бульв. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі м. Києва (надалі - Містобудівні умови та обмеження).
2. Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просив:
2.1. зупинити дію Містобудівних умов та обмежень;
2.2. заборонити ТОВ "Кібо менеджмент груп" здійснювати реконструкцію нежилого будинку під медичний центр на бульв. Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі м. Києва .
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, у задоволенні заяви ТОВ "Міжнародно-діловий центр" про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
3.1. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем у своїй заяві не наведеного достатнього обґрунтування щодо наявності обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Крім того, суди вказали, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що має місце негативний вплив на належне позивачу майно.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Позивачем подано касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, в якій просить їх скасувати і задовольнити заяву позивача про забезпечення адміністративного позову.
4.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, будівництво об`єкта буде завершено до набрання рішенням суду законної сили, а оспорювані Містобудівні умови та обмеження вичерпають свою дію. Вважає, що виходячи з судової практики і вимог чинного законодавства, видача містобудівних умов та обмежень без зазначення граничнодопустимої висоти будівлі та мінімально допустимої відстані від об`єкта реконструкції до існуючих будинків і споруд та інформації щодо планувальних обмежень не допускається. Тому, на думку скаржника, наявні очевидні ознаки протиправності оспорюваних Містобудівних умов та обмежень, що є підставою для зупинення їх дії. Скаржник посилається на те, що ТОВ "Кібо менеджмент груп" розпочало будівництво четвертого поверху об`єкта реконструкції, з якого є вільний доступ до тераси готелю "Хілтон", який належить позивачу, що свідчить про наявність негативного впливу на майно позивача.
5. Департаментом подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На переконання третьої особи, обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Містобудівних умов та обмежень є фактично вирішенням спору по суті, а спосіб забезпечення адміністративного позову шляхом заборони здійснювати реконструкцію нежилого будинку - не стосується предмету заявленого позову. Наполягає, що позивачем не надано суду жодних доказів порушення його прав оспорюваними Містобудівними умовами та обмеженнями і створення ними негативного впливу на належне позивачу майно - готель "Хілтон".
6. Третьою особою на стороні відповідача подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву третя особа зазначила, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
8. Згідно з частиною 2 цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
9. Пунктами 1, 4 частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
10. Частиною 2 цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
11. При цьому, пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
12. Отже, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
13. За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.