ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2019 року
Київ
справа №490/8205/15-а
адміністративне провадження №К/9901/16742/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Желєзного І.В.
суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.
розглянувши у порядку попереднього розгляду
касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області
на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва у складі судді Черенковій Н.П. від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Кравченка К.В., Турецької І.О., Лук`янчук О.В. від 21 червня 2017 року
у справі № 803/873/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області
про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
1. В серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Управління архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі також - відповідач), в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 28 липня 2015 року №180 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн за правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП).
2. В обґрунтування зазначила, що здійснена нею реконструкція квартири повністю відповідає вимогам затвердженої у встановленому порядку проектної документації, що розроблена у відповідності до чинного законодавства. Крім того, позивач зазначила, що не була повідомлена про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого позбавлена можливості знайомитись з матеріалами справи, надавати пояснення та докази.
3. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, позов задоволено частково. Скасовано постанову відповідача від 28 липня 2015 року №180. Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 73,08 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення норм містобудівного законодавства з боку позивача відсутні, відповідачем не надано доказів на обґрунтування правомірності спірної постанови.
5. Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року. Просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.
6. У касаційній скарзі зазначається, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду на оскарження спірної постанови. Крім того, позивач належним чином повідомлена про розгляд справи про адміністративне правопорушення. При проведені перевірки встановлено виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом будівництва на місці стандартного балкону окремого приміщення закритого типу, розмірами в плані 6,40 м на 2,60 м, розміщеного на металевих опорах, вхід до якого улаштований з житлових кімнат. Розпорядженням адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради від 10 липня 2015 року № 112-р прийнято в експлуатацію квартиру після переобладнання, а при проведені перевірки встановлено виконання реконструкції квартири. Позивач є суб`єктом містобудування та набуває право на виконання будівельних робіт на об`єкті виключно після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, а тому на час перевірки у позивача було відсутнє таке право на об`єкт .
7. Позивач у запереченнях на касаційну скаргу вказує, що оскаржувану постанову відповідача від 28 липня 2015 року №180 отримала особисто лише 13 серпня 2015 року, оскільки перебувала за кордоном, тому строк звернення до суду пропущений з поважних причин. Крім того, позивач не був повідомлений про проведення перевірки та не був присутнім при її проведенні. Перевірка проведена в присутності члена сімї, який не мав повноважень для допуску до перевірки, адже не є власником квартири. Під час проведення позапланової перевірки не враховано наявність у позивача дозволу на проведення реконструкції балкону, а саме розпорядження адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради від 27 березня 2014 року №87-р. Оскаржувана постанова прийнята відповідачем після отримання 22 липня 2015 року свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі. В подальшому справу передано на розгляд Верховного Суду.
9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Шарапи В.М, Чиркіна С.М.
10. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів установила таке.
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 липня 2015 року на підставі направлення на перевірку від 24 червня 2015 року №586 та відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, відповідачем проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при здійсненні реконструкції квартири АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт.
12. Згідно до акта перевірки будівельні роботи на об`єкті здійснюються в порушення ст. 7, ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" без розробленого проекту, без реєстрації відповідних документів, які надають право виконувати такі роботи.
13. 16 липня 2015 року посадовою особою відповідача за відсутності позивача складено протокол про адміністративне правопорушення та Припис № 197, яким позивача зобов`язано: негайно зупинити будівельні роботи по об`єкту "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ; усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом оформлення відповідних документів на самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1, у термін до 16 жовтня 2015 року; у разі невиконання вимог пункту 2 даного припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення квартири в стан, що передував самочинній реконструкції об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .
14. Акт перевірки та протокол направлені позивачу поштою 16 липня 2015 року.
15. 28 липня 2015 року відповідачем винесено постанову, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
16. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
17.Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
19. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2016 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
21. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, законами України № 208/94-ВР, № 3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).