?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/458/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
прокуратури: Томчук М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019
у складі колегії суддів: Хачатрян В. С. (головуючого), Гетьман Р. А., Россолов В. В.
у справі за позовом керівника Лисичанської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Північно-східного офісу Держаудитслужби, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
до 1. Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Девеленс"
про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору № 06-457 від 09.08.2018
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Лисичанської місцевої прокуратури звернувся з позовом до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України позовом до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Девеленс" про:
- визнання недійсним рішення тендерного комітету Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Девеленс" переможцем процедури закупівлі, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 27.07.2018;
- визнання недійсним договору № 06-457 від 09.08.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Лисичанськвугілля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девеленс" на підставі тендерних торгів, проведених через систему електронних закупівель на постачання товару за кодом Національного класифікатора ДК 021:2015:19510000-4-"Гумові вироби" по закупівлі: "Гумово-технічні вироби 132 найменування", на загальну суму 3 006 043,50 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що тендерним комітетом Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" порушено вимоги статей 3, 16, 30, 31 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто прийнято рішення про обрання переможцем закупівлі за відсутності на те законних підстав, не прийнято рішення про відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Девеленс", як такої, що не відповідає вимогам тендерної документації і статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та не прийнято рішення про відміну торгів у зв`язку з відхиленням усіх пропозицій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.11.2018 у справі № 913/458/18 позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним рішення тендерного комітету Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Девеленс" переможцем процедури закупівлі, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 27.07.2018. Визнано недійсним договір № 06-457 від 09.08.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Лисичанськвугілля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девеленс" на підставі тендерних торгів, проведених через систему електронних закупівель на постачання товару за кодом Національного класифікатора ДК 021:2015:19510000-4-"Гумові вироби" по закупівлі: "Гумово-технічні вироби 132 найменування", на загальну суму 3 006 043,50 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
4. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі № 913/458/18 скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 27.11.2018 та залишено без розгляду позовну заяву керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області у даній справі.
6. Постанову апеляційної інстанції мотивовано недоведеністю необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтованістю підстав звернення до суду від імені суб`єктів владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, з наданням необхідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції від 27.03.2019 заступник прокурора Харківської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою її скасувати та справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/458/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019.
9. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 913/458/18 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
10. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/458/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2019.
11. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області; датою проведення судового засідання визначено 01.08.2019.
12. У зв`язку з запланованою відпусткою судді Васьковського О. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/458/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019.
13. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 прийнято справу № 913/458/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 12.07.2019 дату - 01.08.2019.
14. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 провадження у справі № 913/458/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).
15. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора про поновлення касаційного провадження у справі № 913/458/18, поновлено касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 31.10.2019.
16. У засідання суду касаційної інстанції 31.10.2019 з`явився прокурор, який надав пояснення у справі.
17. Інші учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, про час та дату судового засідання сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(заступника прокурора Харківської області)
18. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник, з поміж іншого, посилається на неправильне застосування апеляційним судом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та зазначає, що за наявності порушень інтересів держави та підтвердженої бездіяльності уповноважених органів, у прокурора виникло не лише законне право, а й обов`язок звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору закупівлі.
Доводи відповідача-1
(Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля")
19. Заперечуючи проти вимог касаційної скарги відповідач-1 посилається на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції винесена відповідно до діючого законодавства України та підлягає залишенню без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Частинами 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
25. Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
26. Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
27. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
28. Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
29. Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
30. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
31. Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
32. З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.