ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/16655/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.
за участю секретаря судового засідання - Сотник А.С.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "АЗОТ",
представники позивача - не з`явився,
відповідач - Акціонерне товариство "СБЕРБАНК",
представник відповідача - Киричук Р.П., адвокат (довіреність № 69 від 01.02.2019),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "АЗОТ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019
у складі судді: Ковтуна С.А.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019
у складі колегії суддів: Іоннікової І.А. (головуючий), Чорної Л.В., Михальської Ю.Б.
у справі за позовом
Публічного акціонерного товариства "АЗОТ",
до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК",
про визнання кредитного договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" (далі - ПАТ "АЗОТ", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (далі - АТ "СБЕРБАНК", відповідач) про визнання недійсним Договору про відкриття кредитної лінії №25-В/10/35/ЮО/КЛ від 10.11.2010.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що зміст оскаржуваного договору містить недоліки, які є підставою його недійсності, зокрема, умови договору, що передбачать сплату позичальником комісії (п. 5.1) та процентів (6.1) у розмірі, який обчислюється від суми кредитної лінії у валюті кредиту - в доларах США. На думку позивача, ці платежі є платою за послуги, право на яку виникає лише за наявності індивідуальної ліцензії НБУ. Нормативно обґрунтовуючи свої доводи позивач посилається на Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", що був чинний на час укладення договору. Водночас, згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті НБУ http://www.bank.gov.uа/, на момент укладення спірного договору у відповідача була відсутня індивідуальна ліцензія на укладення кредитного договору зі сплатою процентів та комісій у іноземній валюті.
Позивач вказував на те, що у договорі відсутня умова щодо строку його дії, яка є істотною умовою; умова договору (п. 5.3), якою встановлений обов`язок позичальника сплачувати банку комісію в розмірі 1% річних від розміру вільного залишку ліміту кредитної лінії, суперечить п. 3.6 Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених поставою Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, що діяли на момент укладення кредитного договору (далі - Правила), оскільки не містить інформації, які саме послуги за цією комісією надаються позивачу; договір, всупереч п.п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.8 Правил, не містить такої інформації, а саме: відсутня методика, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом; відсутній графік платежів, який має бути докладно розписаний з урахуванням сукупної вартості кредиту за кожним платіжним періодом; відсутнє абсолютне значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі); відсутнє обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тощо).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 у задоволенні позову ПАТ "АЗОТ" до АТ "СБЕРБАНК" відмовлено повністю.
4. Рішення мотивоване тим, що видача кредиту, сплата процентів і комісій за ним не вимагали наявності у сторін індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін Кредитного договору, враховуючи наявність у відповідача на час укладення Кредитного договору банківської ліцензії та дозволу на право здійснення операцій з валютними цінностями, виданих Національним банком України; відсутність згоди щодо певних умов не є обставиною, з якою закон пов`язує недійсність правочину; відсутність певних умов, які є істотними умовами, може свідчити про те, що правочин, як юридичний факт, не відбувся, і встановлення цих обставин повинно здійснюватися при вирішенні спору про право цивільне, а не про визнання недійсним договору; умовами кредитного договору чітко встановлено строк виконання зобов`язань як кредитором так і позичальником, а також встановлена відповідальність сторін у разі несвоєчасного виконання зобов`язань.
5. Під час розгляду справи, встановлено:
5.1. 10.11.2010 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк), правонаступником якого є Акціонерне товариство "СБЕРБАНК", та Відкритим акціонерним товариством "АЗОТ" (наразі - Публічне акціонерне товариство "АЗОТ") (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 25-В/10/35/ЮО/КЛ (далі - Кредитний договір).
5.2. Предметом Кредитного договору є відкриття банком позичальнику відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті та надання на підставі додаткових угоди окремими частинами кредиту (на поповнення обігових коштів) у порядку і на умовах цього договору, які позивальник зобов`язується повернути та сплатити проценти за користування кредитом (п. 1.1 Кредитного договору).
5.3. За умовами п. 4.2 Кредитного договору, Банк зобов`язався надати позичальнику кредит у межах строку кредитної лінії окремими частинами шляхом надання траншу або декількох траншів, які оформлюються окремими додатковими угодами до Кредитного договору.
5.4. Пунктом 1.2 Кредитного Договору визначено, що ліміт кредитної лінії складає 30 000 000 доларів США.
5.5. Останній день кредитної лінії встановлено до 07.05.2012 (п. 1.4 Договору).
5.6. Відповідно до пункту 1.3 Кредитного договору, розмір процентів за користування кредитом складає 11 % річних.
5.7. Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачена сплата позичальником комісії в розмірі 0,25 % річних від суми кредитної лінії за відкриття та ведення позичкового рахунку.
5.8. Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що за підтримання вільного залишку ліміту кредитної лінії позичальник зобов`язується сплачувати банку комісією в розмірі 1% відсотка річних від розміру вільного залишку ліміту Кредитної лінії (без ПДВ). Термі "підтримання вільного залишку ліміту кредитної лінії", відповідно до абзаці 2 пункту 5.3 Кредитного договору, значить здійснення банком протягом дії цього договору будь-яких дій, в т.ч залучення ресурсів, ненадання кредитів іншим клієнтам, тощо з метою вчасного виконання банком заявки позивальника з надання йому кредиту в межах вільного залишку ліміту кредитної лінії.
5.9. За умовами п. 6.1 Кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплачувати банку проценти, нараховані на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості, тобто в доларах США.
5.10. Кредитний договір набуває чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобов`язань позичальником по цьому договору (п. 11.3. Кредитного договору).
5.11. До Кредитного договору сторонами укладалися договори про внесення змін, які змінювали умови Кредитного договору, у тому числі і щодо розміру ліміту кредитної лінії, останнього дня кредитної лінії, розміру процентів за користування кредитом, комісій банку.
5.12. Укладаючи Кредитний договір банк діяв на підставі банківської ліцензії № 198, виданої Національним банком України 12.08.2009, та дозволу № 198-3 від 12.08.2009 на право здійснення операцій з валютними цінностями, серед яких були операції з залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 апеляційну скаргу ПАТ "АЗОТ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 у справі №910/16655/18 - без змін.
7. Погоджуючись з висновками та рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав на те, що, оскільки в процесі перегляду справи встановлено необґрунтованість вимог позивача, а відтак і відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, до спірних правовідносин позовна давність не підлягає застосуванню і заява відповідача з цього приводу не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у цій справі ПАТ "АЗОТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/16655/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2019.
10. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2019, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
11. ПАТ "АЗОТ" 13.09.2019 здано до відділення зв`язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.09.2019, заяву про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 3 524, 00 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 13.09.2019.
12. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2019, у визначеному складі колегії суддів, відкрито касаційне провадження у справі № 910/16655/18 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ПАТ "АЗОТ"; повідомлено, що розгляд справи призначено на 05.11.2019; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.10.2019; доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
13. 31.10.2019 до Верховного Суду від АТ "СБЕРБАНК" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
14. 04.11.2019 до Суду від ПАТ "АЗОТ" надійшло Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
15. Представник АТ "СБЕРБАНК", в засіданні суду касаційної інстанції проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у цій справі залишити без змін.
16. Інші учасники судової справи у судове засідання повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою (п. 4 ухвали Суду від 26.09.2019), колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників сторін.
РОЗГЛЯД КЛОПОТАНЬ
17. ПАТ "АЗОТ" заявлено Клопотання № 501-06/647 від 31.10.2019 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, з вимогами:
визнати причини неявки в судове засідання Скаржника поважними та відкласти розгляд даної справи на іншу дату, про що повідомити Скаржника ухвалою;
надати можливість представнику Скаржника - адвокату взяти участь у всіх судових засіданнях у даній справі, в режимі відеоконференції у приміщенні суду;
доручити Господарському суду Черкаської області забезпечити проведення участі представника Скаржника у судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції, про що повідомити Скаржника ухвалою.
18. Дане Клопотання колегією суддів відхилено з наступних підстав.
ГПК України передбачено можливість для учасників справи взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та в приміщенні суду.
Зі змісту ст. 197 ГПК України вбачається, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник подає заяву, а в режимі відеоконференції в приміщенні суду - клопотання.
Згідно з частинами 5, 7, 8 ст. 197 ГПК України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Клопотання ПАТ "АЗОТ" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (№ 501-06/647 від 31.10.2019) була надіслана позивачем на адресу суду 31.10.2019 та надійшла до Верховного Суду 04.11.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Враховуючи, що процедура розгляду справи в режимі відеоконференції передбачає певні процесуальні дії суду, зокрема, узгодження дати та часу проведення сеансу, виконання вимог ч. 8 ст. 197 ГПК України щодо надіслання копії ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, час поштового перебігу, відтак, відсутність процесуальної можливості провести судове засідання 05.11.2019 в режимі відеоконференції з Господарським судом Черкаської області, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ПАТ "АЗОТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд касаційної скарги ухвалою Суду від 26.09.2019 призначено на 05.11.2019, ухвала про відкриття касаційного провадження та призначення розгляду справи надіслана учасникам судової справи 30.09.2019 та отримана, зокрема, повноважним представником ПАТ "АЗОТ" 07.10.2019.
Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.08.2019 у справі №905/945/18, у постанові від 16.10.2019 у справі № 906/936/18.
Клопотання ПАТ "АЗОТ" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції містить, зокрема, вимогу: визнати причини неявки в судове засідання Скаржника поважними та відкласти розгляд даної справи на іншу дату, про що повідомити Скаржника ухвалою. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Вимога ПАТ "АЗОТ" про відкладення розгляду справи ґрунтується на приписах п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України та мотивована відсутністю у позивача фінансової можливості направити представника (адвоката) у відрядження до м. Києва для участі у судовому засіданні Верховного Суду. Доказів вказаних обставин Суду не надано.
Водночас, за приписами ст. 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст. 300 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
Як зазначено вище, ПАТ "АЗОТ" було належним чином та завчасно повідомлене про відкриття касаційного провадження ухвалою Верховного Суду від 26.09.2019 (отримана 07.10.2019), відтак мало достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.
Крім того, слід зауважити на тому, що ухвалою Верховного Суду від 26.09.2019 доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ст.ст. 300, 301 ГПК України, суд не визнає наведене позивачем причини нез`явлення представника ПАТ "АЗОТ" у судове засідання 05.11.2019, відтак, у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ПАТ "АЗОТ")
19. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст.ст. 2, 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ч. 3 ст. 180, ч. 2 ст. 345 ГК України, ст. 631 ЦК України.
Доводи учасників провадження у справі
(АТ "СБЕРБАНК")
20. Відповідач доводить: