ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/19552/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю помічника судді Якимець О.І. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: Шварьова Р.В.,
від третьої особи: Обуцак В.В.,
від відповідача-3 за зустрічним позовом: Литвинова Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та Державного підприємства "Антонов"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Грєхової О.А.
від 26.10.2015 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Скрипки І.М.
від 25.06.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто"
до Державного підприємства "Антонов"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна інноваційна фінансово-кредитна установа
про стягнення 16 165 094,00 грн.
за зустрічним позовом Державного підприємства "Антонов"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто", 2. Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"
про визнання недійсним договорів,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеравто" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Антонов" (далі - Відповідач) про стягнення 16165094,00 грн. за Інноваційним договором №30-0019/98 від 05.10.1998 (далі - Інноваційний договір).
2. Позов мотивований невиконанням Відповідачем передбаченого Інвестиційним договором зобов`язання з повернення Державній інноваційній фінансово-кредитній установі (далі - Третя особа) як інвестору цільового вкладу. При цьому Позивач зазначив, що відповідне право грошової вимоги Третьої особи до Відповідача за Інноваційним договором відступлено Третьою особою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі - Відповідач-3) на підставі договору №15/05/15 від 15.05.2015 (далі - Договір відступлення-1), а Відповідачем-3 - на користь Позивача на підставі договору №18/05-15-3 від 18.05.2015 (далі - Договір відступлення-2).
3. Відповідач подав зустрічний позов до Позивача, Третьої особи і Відповідача-3 про визнання недійсним Договору відступлення-1 і Договору відступлення-2.
4. Відповідач вважає, що оспорювані договори укладені з недодержанням вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, тому підлягають визнанню недійсними на підставі статті 228 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2015, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019, первісний позов задоволений, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
6. Судові рішення мотивовані встановленням обставин завершення інноваційного проекту за Інвестиційним договором та невиконання Відповідачем зобов`язань з повернення Третій особі цільового вкладу. Також суди дійшли висновку про недоведеність Відповідачем обставин невідповідності Договору відступлення-1 і Договору відступлення-2 інтересам держави і суспільства, укладення їх завідомо з метою порушення таких інтересів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
7. Третя особа та Відповідач подали касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції.
8. Касаційні скарги мотивовані посиланням на безпідставне відхилення судом апеляційної інстанції клопотань Третьої особи про зупинення провадження у справі, а також про закриття провадження у справі.
9. Третя особа і Відповідач зазначають, що в основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції покладені обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №910/27862/14, які скасовані за наслідками касаційного перегляду. Натомість суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України не надав оцінку зібраним у справі доказам в цілому та всебічно не з`ясував обставини, що мають суттєве значення для справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.
10. Водночас Відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій не надали правового обґрунтування відхиленню його посилань на преюдиційні обставини, встановлені судовими рішеннями у справах №36/472 і №14/40-30/415-6/388-38/258, які набрали законної сили.
11. Крім того, за доводами Відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій не застосувати до спірних правовідносин положення частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України та дійшли хибного висновку про те, що невиконання Третьою особою судового рішення у справі №36/472 не є підставою для звільнення Відповідача від обов`язку повернути інноваційну позику.
12. Відповідач наголошує, що висновок суду апеляційної інстанції про серійне виготовлення Відповідачем літаків Ан-140, зміну обставин щодо завершення інноваційного проекту не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами справи.
13. Щодо зустрічного позову Відповідач посилається на залишення судами поза увагою положень статей 3, 19 Закону України "Про інноваційну діяльність" та статуту Третьої особи.
14. Позивач і Відповідач-3 подали відзиви на касаційну скаргу Третьої особи, в яких просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відповідач-3 також надав відзив на касаційну скаргу Відповідача, в якому просить відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
15. Позивач і Відповідач-3 заперечують проти доводів про безпідставне відхилення клопотання Третьої особи про зупинення провадження у справі, посилаючись на відсутність обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість її розгляду до вирішення інших справ.
16. Позивач і Відповіда-3 також вважають необґрунтованими доводи про порушення судом апеляційної інстанції вимог пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України при відхиленні клопотання про закриття провадження у справі. Позивач і Відповідач-3 зазначають про відсутність жодної тотожності відповідних справ за суб`єктним складом, предметом і підставами позовних вимог.
17. Крім того, на думку Відповідача-3, неперерахування Третьою особою вкладу в повному обсязі та на умовах Інноваційного договору не є підставою для застосування частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України та використання Відповідачем права зупинити виконання свого обов`язку.
18. Відповідач-3 зазначає, що доводи Відповідача щодо незавершеності інноваційного проекту не спростовують рішення першої та апеляційної інстанцій, а твердження Відповідача щодо зустрічного позову є надуманими і такими, що не узгоджуються з чинним законодавством.
19. Відповідач у встановлений Судом термін відзиву на касаційну скаргу Третьої особи не надав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. 5 жовтня 1998 року між Київським міським відділенням Державного інноваційного фонду України, правонаступником якого є Третя особа (інвестор), і Державним підприємством "Авіаційний Науково-Технічний Комплекс ім. О.К. Антонова", правонаступником якого є Відповідач, укладений Інноваційний договір.
21. Предметом Інноваційного договору є реалізація інноваційного проекту №30-0019/98 "Реалізація програми побудови дослідної партії пасажирських літаків Ан-140 і проведення сертифікаційних випробувань" (далі - Проект) з впровадження нових технологій та створення виробництва конкурентоспроможної продукції, в результаті чого підприємством створюється прибуток і досягається соціальний ефект. Для цього сторони домовилися докласти максимум зусиль для здійснення Проекту, а саме: інвестор зобов`язався внести для здійснення Проекту цільовий внесок у вигляді інноваційної позики у строки і розмірах, що визначені у календарному плані робіт, а Відповідач - виконати всі роботи з реалізації і повернути інвестору його вклад у строки і розмірах, вказаних у плані повернення платежів (ст. 1 Інноваційного договору).
22. За умовами пункту 2.1 Інноваційного договору наукові, технічні, економічні та інші вимоги до Проекту, а також вимоги до виробництва та реалізації інноваційної продукції містяться в описі та характеристиках інноваційної продукції (або у техніко-економічних умовах до Проекту - Додаток 1).
23. Загальна вартість Проекту складає 20000000,00 грн.; строки виконання Проекту: початок 5 жовтня 1998 року, закінчення 5 жовтня 2001 року (п. 2.2 Інноваційного договору).
24. Інвестор зобов`язався внести у реалізацію Проекту цільовий внесок у сумі 20000000,00 грн. та перераховувати внески Відповідачу в розмірах і строки, вказані у календарному плані робіт (п.п. 3.1, 3.2 Інноваційного договору).
25. Позивач зобов`язався: реалізувати Проект згідно з календарним планом робіт і досягти інноваційного результату, що міститься в описі та характеристиках інноваційної продукції (або в техніко-економічних умовах) до Проекту; використовувати внесок інвестора (кошти, майно, об`єкти інтелектуальної або промислової власності) виключно на виконання Проекту відповідно до його календарного плану робіт та кошторису витрат; повернути інвестору його внесок у строки і розмірах, вказані у плані повернення платежів. Кінцевий строк перерахування всіх платежів інвестору - 5 жовтня 2001 року (п.п. 4.1, 4.2, 4.9 Інноваційного договору).
26. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.1998 №1575 "Про фінансування інноваційного проекту виготовлення дослідної партії літаків типу Ан-140" повернення інвестору його вкладу забезпечується Міністерством промислової політики України у формі договору поруки від 08.10.1998 №1625-19/07 (п. 7.1 Інноваційного договору).
27. Інноваційний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Третьої особи та Відповідача за умови забезпечення Міністерством промислової політики України гарантії повернення коштів та прийняття її інвестором. Дія Договору закінчується після виконання сторонами всіх своїх зобов`язань, що виникли з Договору та у зв`язку з ним.
28. Третя особа на виконання умов Інноваційного договору перерахувала Відповідачу грошові кошти в сумі 16165194,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №5 від 05.11.1998 на суму 7000000,00 грн.; №1 від 02.03.1999 на суму 4000000,00 грн.; №6 від 24.12.1999 на суму 2000000,00 грн. та №10 від 30.12.1999 на суму 3165194,00 грн.
29. 17 вересня 2014 року Третя особа направила на адресу Відповідача вимогу №12-555 про повернення позики у сумі 16165194,00 грн. Відповідач отримав зазначену вимогу 22 вересня 2014 року, проте інноваційну позику у повному обсязі не повернув, сплативши на користь Третьої особи лише 100,00 грн. Отже, розмір неповернутої інноваційної позики складає 16165094,00 грн.
30. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2008 у справі №36/472, залишеним без змін за наслідками апеляційного та касаційного перегляду, задоволений позов Відповідача (ДП "Антонов") та зобов`язано Третю особу (Державну інноваційну фінансово-кредитну установу) належним чином виконати умови Інноваційного договору шляхом перерахування коштів у сумі 3834806,00 грн. на користь Відповідача.
31. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 у справі №36/472 відмовлено у перегляді за нововиявленими обставинами зазначеного рішення, оскільки Проект включає етап сертифікації літака, але ним не закінчується, а отже Проект сертифікацією літака не закінчено.
32. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 у справі №910/27862/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015, задоволений позов Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (Третя особа) до Державного підприємства "Антонов" (Відповідач) про стягнення втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням умов Інноваційного договору.
33. Під час розгляду зазначеної справи суди встановили, що у Відповідача на момент вирішення спору існувало непогашене грошове зобов`язання з повернення інноваційної позики в сумі 16165094,00 грн., виконання якого є простроченим.
34. При цьому суди у справі №910/27862/14 встановили, що згідно з уточненим календарним планом виконання робіт з Проекту сторони узгодили такі заходи (етапи роботи): виготовлення стендів систем та обладнання літака; сертифікаційні стендові випробування систем та обладнання літака; завершення побудови літака №01-02 та проведення сертифікаційних міцностних випробувань; сертифікаційні випробування нових модернізованих комплектуючих виробів; сертифікаційні наземні та льотні випробування. Уточнений календарний план не містить такого виду робіт як створення варіантів літака спеціального призначення.
35. Оскільки Відповідач здійснює серійне виробництво модифікацій літака Ан-140, суди відхилили доводи Відповідача про незавершення робіт з Проекту.
36. Суди визнали, що досягнення соціального ефекту та реалізація Проекту у повному обсязі шляхом створення нового літака підтверджені сукупністю таких обставин: Відповідач налагодив серійне виробництво літака Ан-140 та його модифікацій, а також внесений до Переліку організацій, які мають сертифікат розробника цивільної авіаційної техніки, у зв`язку з отриманням 24 липня 2013 року сертифікату №Р-2 як розробник ряду літаків, у тому числі Ан-140.
37. Під час розгляду судом апеляційної інстанції цієї справи Відповідач надав постанову Вищого господарського суду України від 25.11.2015 у справі №910/27862/14, якою скасована постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015, за виключенням пункту 1 її резолютивної частини, та рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2015, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги зазначену постанову Вищого господарського суду України, оскільки вона була ухвалена після прийняття судом першої інстанції рішення в даній справі.
38. Крім того, 15 травня 2015 року між Третьою особою (первісний кредитор) та Відповідачем-3 (новий кредитор), укладений Договір відступлення-1. За умовами Договору відступлення-1 Третя особа відступила та передала у власність Відповідачу-3 належне їй право грошової вимоги до Відповідача, а саме: право вимагати повернення боржником отриманої від Київського регіонального відділення Державного інноваційного фонду суми (цільового вкладу) за Інноваційним договором у розмірі 16165094,00 грн., а також сум усіх можливих та дійсних штрафних санкцій (у тому числі штрафів, пені, неустойки), втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, які Відповідач має сплатити згідно з Інноваційним договором.
39. 18 травня 2015 року між Відповідачем-3 (первісний кредитор) та Позивачем (новий кредитор) укладений Договір відступлення-2. За умовами Договору відступлення-2 Відповідач-3 відступив та передав у власність Позивачу належне йому право грошової вимоги до Відповідача, а саме: право вимагати повернення боржником отриманої від Київського регіонального відділення Державного інноваційного фонду суми (цільового вкладу) за Інноваційним договором, а також сум всіх можливих та дійсних штрафних санкцій (у тому числі штрафів, пені, неустойки), втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, які Відповідач має сплатити згідно з Інноваційним договором.
40. Відповідач про заміну кредитора обізнаний згідно з повідомленнями №07-373 від 18.05.2015 та №19/05-15-1 від 19.05.2015.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.