ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 922/4054/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 - адвоката Родзинського А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019
у справі № 922/4054/15
за заявою 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал-2"
2) Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"
до Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 порушено провадження у справі № 922/4054/15 про банкрутство ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром"; визнано вимоги ініціюючих кредиторів - ТОВ "Харківметал-2" у розмірі 247 807,07 грн. та ПАТ "Харківміськгаз" у розмірі 322 410,02 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Панасюка І.В. та інше.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відмовлено уповноваженій особі акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.
За висновком суду апеляційної інстанції, обставини, зазначені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 є неповажними, відтак, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за поданою ОСОБА_1 апеляційною скаргою.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/4054/15; прийняти нове судове рішення, яким відновити ОСОБА_1 як уповноваженій особі акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 та направити справу до Східного апеляційного господарського суду на розгляд по суті апеляційної скарги ОСОБА_1 як уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.
Підставами для скасування оскаржуваної ухвали заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи висновки апеляційного суду, уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у касаційній скарзі наголошує, що положення Закону України "Про акціонерні товариства" не містять правових норм згідно яких акціонер, що володіє більше ніж половиною акцій акціонерного товариства, автоматично, без проведення чергових чи позачергових зборів акціонерів, може самостійно представляти інтереси усіх акціонерів перед юридичними та фізичними особами, у судах та державних органах, тобто мати ті права, які має представник акціонерів у справі про банкрутство.
При цьому, як стверджує заявник касаційної скарги, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/4054/15 прийнята з порушенням ч.6 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", яка надає право акціонеру на проведення позачергових зборів самостійно виключно у разі отримання відмови від наглядової ради від проведення позачергових зборів акціонерів, або не направлення акціонеру повідомлення про проведення цих зборів протягом 10 днів з моменту отримання вимоги акціонера.
На думку скаржника, порушення наглядовою радою строків проведення позачергових зборів акціонерного товариства, встановлених ч. 4 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", не є підставою згідно ч.6 ст. 47 цього Закону для оскарження рішення наглядової ради про проведення позачергових зборів з порушенням строку.
Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що акціонер ОСОБА_2 . мав можливість самостійно скликати позачергові збори акціонерів боржника, ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" посилається на те, що Правила Центрального депозитарію цінних паперів, затвердженого рішенням Наглядової ради ПАТ "Національний депозитарій України" від 04.09.2013 №4 зі змінами не дозволяли акціонеру ОСОБА_2 отримати реєстр для повідомлення інших акціонерів боржника про проведення позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром".
При цьому, заявник касаційної скарги звертає увагу, що ПАТ "Національний депозитарій України" не здійснював та не здійснює облік реєстру акціонерів боржника, переданий на зберігання ПАТ "Національний депозитарій України" від депозитарної установи ПАТ "Банк Золоті ворота" після анулювання його ліцензії на депозитарну діяльність.
Враховуючи викладене, посилаючись на те, що судова помилка місцевого господарського суду має бути виправлена, а інтереси акціонерів, які були позбавлені права на управління боржником внаслідок незаконного рішення суду першої інстанції, мають бути захищені та відновлені, уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 вважає, що судом апеляційної інстанції було неправомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.10.2019 касаційну скаргу уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 у справі № 922/4054/15 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/4054/15; призначено касаційну скаргу до розгляду на 06.11.2019 о 10:00.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ліквідатора ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" - арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 922/4054/15 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції комплексно та всебічно проаналізував всі обставини справи і надав їм належну правову оцінку, відтак, ухвала є законною, обґрунтованою та такою, що ґрунтується на матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 - адвоката Родзинського А.А., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З 15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017.
Згідно з приписами п. 13 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 і на час прийняття ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала прийнята місцевим господарським судом 05.08.2015, отже, як встановлено апеляційним судом, строк подання апеляційної скарги сплив 10.08.2015.
Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що Уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 лише 12.06.2019, що вбачається з відмітки штампу суду апеляційної інстанції на першому аркуші апеляційної скарги.
Отже, як встановлено апеляційним судом, апеляційна скарга подана ОСОБА_1 більше ніж через 3 роки та 10 місяців після прийняття ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15, тобто з пропуском встановленого ст. 93 ГПК України строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду.
Пунктом 9 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Як було зазначено вище, статтею 119 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017) визначено можливість поновлення та продовження процесуальних строків.
Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15 з посиланням на те, що ОСОБА_1, як уповноважену особу акціонерів боржника у справі №922/4054/15 не було залучено до розгляду справи в момент прийняття оскаржуваної ухвали та не повідомлено про розгляд справи; про порушення прав акціонерів оскаржуваною ухвалою вона дізналася тільки 06.06.2019, ознайомившись з нею з Єдиного державного реєстру судових рішень 06.06.2019.
Крім того, у додаткових поясненнях до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 просила суд при розгляді заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження звернути увагу на те, що станом на 05.08.2015, тобто на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром", реєстр акціонерів боржника було передано від депозитарія ПАТ "Банк Золоті Ворота" до ПАТ "Національний депозитарій України"; акціонер ОСОБА_2, що є власником більш ніж 10 відсотків акцій боржника, звернувся 06.05.2015 на наступний день після порушення провадження у справі про банкрутство до наглядової ради боржника з вимогою скликати позачергові збори з включенням до порядку денного питання про обрання представників акціонерів боржника у справі про банкрутство; протягом 10 днів від дати звернення ОСОБА_2, він отримав від голови наглядової ради відповідь від 14.08.2015 на свою заяву, в якій зазначено, що такі збори призначаються на 06.06.2019.
При цьому, на думку апелянта, акціонер ОСОБА_2 отримав право скликати збори акціонерів та вирішити питання про обрання уповноваженої особи акціонерів боржника лише з 06.06.2019 та не мав можливості раніше ініціювати самостійно розгляд цього питання, оскільки Закон України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній 05.08.2015, не надавав акціонеру право скликати позачергові збори самостійно; оскільки станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство (05.08.2015) реєстр власників іменних цінних паперів боржника був переданий на зберігання в депозитарну установу, а нового депозитарія боржником визначено не було, тому акціонер ОСОБА_2 не міг отримати реєстр акціонерів для скликання позачергових зборів, та мав тільки чекати дати позачергових зборів (06.06.2019), визначеною наглядовою радою; у акціонерів боржника існували непереборні обставини, за якими вони не могли раніше дати 06.06.2019, визначеної наглядовою радою боржника, скликати збори акціонерів на яких вони мали б змогу обрати представника акціонерів у справі про банкрутство, що мало наслідком непереборні обставини апеляційного оскарження ОСОБА_1, як представником акціонерів у справі про банкрутство ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі №922/4054/15.