ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3628/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткача І.В
за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М.
розглянувши касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019
(Медуниця О.Є. - головуючий, судді: Білецька А.М., Барбашова С.В.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2019
(суддя Рильов В.В.)
у справі №922/3628/18
за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада
про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури
Учасники справи:
представник позивача - не з`явився;
представник відповідача - не з`явився;
представник третьої особи - не з`явився;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківської міської ради (далі - третя особа) про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між позивачем та відповідачем в редакції, наведеній у позовній заяві.
1.2 Позов обґрунтований тим, що відповідач є замовником реконструкції нежитлових приміщень 6-го поверху №6-1-:-6-9 в літ. "Н-6" під житлові квартири по проспекту Московському, 118 у м. Харкові . На дату прийняття в експлуатацію об`єкту будівництва відповідач не виконав свій обов`язок, передбачений ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме, не уклав з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1 13.05.2019 Господарським судом Харківської області ухвалено рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019, яким в задоволенні позову відмовлено.
2.2 Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, врахував, що відповідачем здійснено будівництво шляхом реконструкції об`єкту в його внутрішніх розмірах, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту і не пов`язане з частиною території, як земної поверхні, що у свою чергу виключає наміри забудови земельної ділянки, у зв`язку з чим у відповідача відсутній обов`язок, передбачений статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини
3.1 Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 26.04.2017 за №ХК143171150535 (далі - декларація), ТОВ "Парковий-3" є замовником реконструкції нежитлових приміщень 6-го поверху №6-1-:-6-9 в літ. "Н-6" під житлові квартири за адресою: пр-т Московський, 118, м. Харків. Дата початку будівництва - 04.04.2017; дата закінчення будівництва - 10.04.2017 (п.12 декларації).
3.2 В п.13 декларації "Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою" вказано наступне: "Не зазначається у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту будівель без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані (п.4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
3.3 В п.22 декларації: "У зв`язку з реконструкцією приміщень без зміни зовнішньої конфігурації, та як наслідок, відсутності намірів забудови земельної ділянки, зазначати, інформацію щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не потрібно".
3.4 Позивач наполягає на тому, що відповідач зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування у відповідності до вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
18.09.2017 позивач направив відповідачу лист - повідомлення №1352/0/124-17 від 08.09.2017 про необхідність укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових приміщень 6-го поверху №6-1-:-6-9 в літ. "Н-6" під житлові квартири про просп. Московському, 118.
3.5 Листом №1719/0/124-17 від 17.11.2017 позивач надіслав відповідачу пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та оригінали відповідного договору для розгляду та підписання.
Відповідач відповіді на пропозицію не надав, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова не підписав, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
3.6 За результатами розгляду справи, суди дійшли наступних висновків:
- проведені відповідачем роботи не є такими роботами, за якими може бути передбачено обов`язок укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста;
- оскільки відповідачем здійснено будівництво, не пов`язане із забудовою земельної ділянки, то у нього відсутній обов`язок брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури;
- відповідач не підпадає під категорію забудовників, які зобов`язані сплачувати внески на розвиток соціальної інфраструктури відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на нього поширюється дія загальних норм цивільного та господарського законодавства, які визначають свободу волевиявлення сторони при укладенні господарських договорів, а відтак, відсутні правові підстави для задоволення позову щодо визнання укладеним відповідного договору.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 16.08.2019 Департамент економіки та комунального майна Харківської міськради подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Відносно приміщень, зазначених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, відповідачем були проведені роботи з реконструкції приміщень, що є одним з видів будівництва, а відповідач у розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виступає замовником будівництва, у зв`язку з чим зобов`язаний взяти пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
5.2 Проведена відповідачем реконструкція охоплюється законодавчим визначенням забудови, а відтак на відповідача, як замовника будівництва, поширюється дія ч.2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
5.3 Відповідачем не спростовано, що спірні об`єкти будівництва та цілі їх використання не підпадають під об`єкти, які не залучаються до пайової участі відповідно до ч.4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
5.4 Судами не враховано практику Верховного Суду, яка свідчить про те, що нормами ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено обов`язок укладення договору про пайову участь для замовника будівництва під час здійснення будівельних робіт з реконструкції без зміни зовнішньої конфігурації приміщень, а саме постанови Касаційного господарського суду справі №904/3110/17 від 30.01.2018, у справі №903/736/17 від 25.05.2018, у справі №908/6331/15 від 04.06.2018 та постанови Касаційного цивільного суду у справі №642/3423/17 від 15.04.2019.
6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
6.1 Згідно з частиною 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2 Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.