ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Ситнік О. М., Єленіної Ж. М., Лященко Н. П.
10 жовтня 2019 року
м. Київ
Провадження № 11-586сап19
у справі за скаргою ОСОБА_1 , поданої її представником - адвокатом Кравцем Ростиславом Юрійовичем, на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 23 травня 2019 року № 1395/0/15-19 «Про залишення без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19 про притягнення судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19 суддю Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади.
Не погодившись із цим рішенням, суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 оскаржила його до ВРП.
23 травня 2019 року ВРП ухвалила оскаржуване рішення, яким залишила без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 25 січня 2019 року.
Рішенням ВРП від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - Кравець Р. Ю. звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просив скасувати рішення ВРП від 23 травня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді, посилаючись на те, що ВРП не надано доказів наявності вини та настання наслідків, що виключає можливість притягнення судді до відповідальності без встановлення обов`язкових елементів складу правопорушення та застосування найсуворішої санкції.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., на рішення ВРП від 23 травня 2019 року № 1395/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19, залишено без задоволення, а рішення ВРП від 23 травня 2019 року № 1395/0/15-19 - без змін.
Залишаючи рішення ВРП без змін,Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку.
Порушення правових (матеріальних чи процесуальних) норм, а звідси - законність/незаконність судового рішення, яка проявляється в їхньому неправильному застосуванні, може охоплюватися предметом дослідження дисциплінарного провадження і бути предметом перегляду й перевірки законності та обґрунтованості судового рішення, повноваження на які надано судом апеляційної та/або касаційної інстанцій. Кожне із цих проваджень має свої завдання, функції, способи дослідження, повноваження компетентних органів і законодавчі застереження та заборону перебирати на себе повноваження одне одного. Викладене дає підстави вважати, що повноваження вищих судових інстанцій перевіряти та оцінювати законність й обґрунтованість судових рішень судів попередніх інстанцій, не означає, що судові дисциплінарні органи, діючи виключно в рамках свого статусу, повноважень і порядку, неправоможні дати юридичну кваліфікацію фактичним взаємовідносинам, які склалися у зв`язку з діями і рішеннями судді, на предмет наявності в них ознак дисциплінарного проступку.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що підстави дисциплінарного правопорушення, які встановила Перша Дисциплінарна палата ВРП, містять достатньо даних для настання дисциплінарної відповідальності. В оскаржуваному рішенні ВРП проаналізувала і надала відповідну правову характеристику з погляду належності до ознак, що утворюють склад дисциплінарного делікту.
З наведеними висновками погодитися не можна в повному обсязі з огляду на таке.
Ухвалюючи рішення від 23 травня 2019 року про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати, ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя у судових справах № 760/18916/16-ц, № 760/21634/15-ц, № 760/15898/17, № 760/2875/17-ц не вжила заходів щодо їх розгляду протягом строку, встановленого законом, та допустила зволікання з виготовленням повних текстів судових рішень та наданням їх копій для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) з порушенням строків, встановлених законом.
Дисциплінарна палата встановила, що суддя ОСОБА_1 не вживала належних заходів для виконання вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо строків виготовлення текстів судових рішень та їх надіслання до ЄДРСР, визначених Законом України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», і ця обставина знайшла своє підтвердження під час розгляду ВРП скарги на рішення дисциплінарного органу.
ВРП зазначила, що безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) є безпідставне зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.
ВРП також погодилася із висновками Першої дисциплінарної палати ВРП щодо грубого порушення суддею ОСОБА_1 норм закону у справі № 760/21223/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності, яке призвело до істотних негативних наслідків - надання можливості позивачу у справі оформити право власності на самочинно збудований трисекційний дев'ятиповерховий будинок у місті Києві за наявності обмежень забудови в чотири поверхи.
Так, зокрема рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі № 760/21223/17 визнано за ОСОБА_4 право власності на багатоповерховий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на 243 квартири.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року скасовано рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі № 760/21223/17. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції скасовано з підстав, передбачених частиною першою статті 376 ЦПК України, а саме внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
У мотивувальній частині рішення апеляційного суду зазначено, що матеріали справи № 760/21223/17 свідчать про те, що самочинно збудований багатоповерховий будинок, який був предметом позову, збудовано з істотним порушенням будівельних норм та Генерального плану міста Києва, затвердженого в інтересах територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Цим же рішенням встановлено, що порушення забудовником будівельних норм і правил, невідповідність будинку за площею, поверховістю та розміщенням є істотним відхиленням від проекту. Апеляційним суд у цьому випадку вказав, що суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позовних вимог із порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, які мали значення для справи.
З урахуванням зазначеного, ВРП погодилася із висновками Першої Дисциплінарної палати ВРП щодо грубого порушення суддею ОСОБА_1 норм закону, яке призвело до істотних наслідків.
Перша дисциплінарна палата ВРП під час розгляду дисциплінарної справи також встановила, що у справі № 760/21223/17-ц суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ухвалила рішення про визнання за позивачем оспорюваного права власності, хоча відповідач у цій справі жодним чином його не оспорював; до участі у справі не залучила Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
ВРП вважала, що Перша Дисциплінарна палата ВРП за встановлених під час дисциплінарного провадження обставин дії судді ОСОБА_1 кваліфікувала правильно.
Проте слід звернути увагу на те, що на час розгляду судом першої інстанції справи № 760/21223/17-ц усталеної судової практики щодо вирішення питання про самочинне будівництво (стаття 376 ЦК України) не існувало.
Вважаємо, що дії судді ОСОБА_1 отримали неналежну правову оцінку за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Так, відповідно до наведеної норми дисциплінарна відповідальність настає у разі якщо суддя вчинив умисне або внаслідок недбалості безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Отже, об`єктивна сторона наведеного дисциплінарного проступку полягає у сукупності ознак, які визначають зовнішню сторону проступку і характеризують дію або бездіяльність судді, негативні наслідки та причинний зв`язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх. Тобто згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIIIдисциплінарна відповідальність судді настає у разі наявності в його діях всіх складових, визначених у даній нормі. Зокрема умисне або внаслідок недбалості: 1) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, 2) зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, 3) несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Враховуючи норму пункту 2 частини першої статті 106 у Законі № 1402-VIII, всі наведені складові є обов`язковими ознаками об`єктивної сторони діяння, і не можуть розглядатись ізольовано одна від одної, або у певному їх поєднанні і саме тому ці складові враховані законодавцем як сукупність діянь, що об`єднані в окремому елементі - у даному випадку у пункті 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Діяння об`єднанні в одному пункті (підпункті) перебувають у внутрішньому взаємозв`язку, тобто одне діяння є способом або умовою вчинення основного діяння, саме тому законодавцем вони об`єднані в окремий самостійний склад дисциплінарного проступку, передбачений окремим пунктом (підпунктом) частини першої статті 106 у Законі № 1402-VIII. Отже, дисциплінарна відповідальність настає з моменту вчинення усіх діянь, передбачених у відповідному пункті (підпункті) частини першої статті 106 у Законі № 1402-VIII.
За наведених обставин, ВРП дійшла передчасного висновку щодо правильності рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП відносно судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1, зокрема в частині, в якій визнано, що суддею під час розгляду справ № 760/18916/16-ц, № 760/21634/15-ц, № 760/15898/17, № 760/2875/17-ц допущено дисциплінарні проступки, передбачені пунктом 2 частини першої статті 106 у Законі № 1402-VIII, а саме невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та/або зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, та/або несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З огляду на наведене, враховуючи вимоги пункту 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), рішення ВРП від 23 травня 2019 року № 1395/0/15-19 не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, якими керувалася ВРП при визначенні відповідних висновків, а отже відповідно до зазначених положень Закону № 1798-VIIIпідлягає скасуванню.
Крім того, частиною першою статті 109 Закону № 1402-VIIIпередбачено, що до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді: попередження; догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від зді