Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 523/3912/14-ц
провадження № 61-34016св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 01 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон України № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 964 352,73 грн.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2009 року з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі по 1/3 частині від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 24 вересня 2009 року до досягнення старшою дитиною повноліття. З 01 лютого 2010 року зазначене рішення виконується у примусовому порядку. У зв`язку з ухиленням відповідача від обов`язку сплати аліментів вона раніше зверталася до суду, рішенням Суворівського районного суду м. Одеси від 16 травня 2011 року з ОСОБА_2 стягнено заборгованість за аліментами у розмірі 114 128,79 грн та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 76 466,29 грн, а рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2013 року з ОСОБА_2 стягнено пеню за період з 01 березня 2011 року до 28 лютого 2012 року у розмірі 153 021,04 грн. Зазначала, що відповідач після ухвалення зазначених рішень не сплачує аліменти, приховує від виконавчої служби місце роботи та розмір заробітної плати, за період з 01 березня 2012 року до 30 грудня 2013 року згідно з наданим виконавчою службою розрахунком заборгованості має сплатити пеню у заявленому у справі розмірі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року у складі судді Сувертак І. В. позов задоволено; стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у розмірі 964 352,73 грн за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01 березня 2012 року до 30 грудня 2013 року; стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3 410,40 грн; стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з вини відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів на двох дітей, тому вимоги позивача щодо стягнення пені за прострочення сплати аліментів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01 серпня 2017 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року, у позові ОСОБА_1 відмовлено; допущено поворот виконання рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року, стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти у сумі 194 300,76 грн, сплачені в рахунок погашення боргу за виконавчим листом Суворівського районного суду м. Одеси, виданим 23 грудня 2014 року у справі № 523/3912/14.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції у розрахунок неустойки (пені) включив заборгованість за аліментами, стягнену рішенням Суворівського районного суду м. Одеси від 16 травня 2011 року. За період з 01 лютого 2012 року до 01 грудня 2013 року у ОСОБА_2 не було заборгованості зі сплати аліментів, до 01 березня 2012 року з відповідача вже стягнено неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за судовим рішенням. Також суд виходив з того, що з 18 червня 2013 року ОСОБА_2 працює капітаном катеру у м. Іллічівську Одеської області, позивач може звернутися до виконавчої служби для розрахунку заборгованості за аліментами.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01 серпня 2017 року та залишити в силі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Суворовського районного суду м. Одеси, зупинено виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 01 серпня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.
У червні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив принцип правової визначеності, поновивши ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції через 2,5 роки після його ухвалення; застосував норму статті 196 СК України у редакції, що не була чинною на момент виникнення заборгованості. Заборгованість зі сплати ОСОБА_2 аліментів існує з 2009 року, наявність судових рішень про стягнення пені за прострочення сплати аліментів не припиняє нарахування неустойки. Суд апеляційної інстанції виходив із загальних сплачених відповідачем сум аліментів та не надав оцінки частковій сплаті ОСОБА_2 аліментів у березні-червні 2013 року та несплаті аліментів у червні 2012 року, червні, вересні, жовтні 2013 року. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, не з`являється на виклики виконавчої служби, приховує місце роботи, місце проживання, реальний дохід.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Суворівського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2009 року у справі № 2-5659/09 стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки від доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 24 вересня 2009 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
02 грудня 2009 року Суворівський районний суд м. Одеси видав виконавчий лист.
Рішенням Суворівського районного суду м. Одеси від 16 травня 2011 року у справі № 2-753/11 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено неустойку (пеню) у розмірі 76 466,29 грн, нараховану на суму несплачених аліментів за період з 24 вересня 2009 року до 28 лютого 2011 року.
Рішенням Суворівського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2013 року у справі № 1527/2923/13 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено неустойку (пеню) у розмірі 153 021,04 грн, нараховану на суму несплачених аліментів за період з 01 березня 2011 року до 28 лютого 2012 року.
Відповідно до довідки старшого державного виконавця першого Суворівського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції м. Одеси, затвердженої 06 листопада 2014 року начальником цього відділу виконавчої служби, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01 грудня 2013 року становить 148 479,48 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.