Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 520/8532/14-ц
провадження № 61-34947св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - виконавчий комітет Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2016 року у складі судді Пучкової І. М. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., Плавич Н. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю і приведення об`єкта до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованого паркану.
Позов мотивовано тим, що вона і відповідачі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, земельна ділянка не приватизована, між співвласниками будинку укладено договір про порядок користування приміщеннями житлового будинку. Крім того, між співвласниками будинку існувала усна домовленість про не створення перешкод у користуванні приміщеннями будинку, власники не укладали договору про виділення приміщень в натурі. Домовленість співвласників про порядок володіння і користування майном оформлена відповідним договором з виділенням конкретних приміщень в натурі і це, на її думку, не припинило право спільної часткової власності на майно, частки не перетворилися в об`єкт самостійної власності кожного з них.
Посилаючись на те, що спірний будинок є неподільним, приватний нотаріус вчинив нікчемний правочин про поділ майна в натурі і припинення спільної часткової власності, відповідачі перешкоджають у володінні та користуванні будинком, ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_3 надати їй ключі до дверей, які ведуть до її приміщень у житловому будинку АДРЕСА_1, усунути перешкоди у користуванні будинком; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні її приміщеннями у цьому будинку шляхом знесення самовільно встановленого металевого паркану, починаючи від стіни будинку, та не чинити перешкоди у доступі до нього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з тим, що між сторонами припинено право спільної часткової власності на будинок, частка кожного зареєстрована як окремий, виділений у натурі об`єкт нерухомого майна, й те що, позивач має технічну можливість зробити окремий вхід до своїх приміщень, суд вважав, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між сторонами припинено право спільної часткової власності на спірний будинок, на кожного із колишніх співвласників зареєстрована частка, як окремий, виділений в натурі об`єкт нерухомого майна, позивачка має технічну можливість відокремити вхід у належні їй приміщення будинку.
Зважаючи на те, що між сторонами, у встановленому законом порядку здійснено поділ житлового будинку у натурі, а також визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору та рішення суду, які чинні станом на час вирішення справи у суді апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції правильними вважав висновки суду першої інстанції про відмову у позові за недоведеністю вимог.
При цьому судом апеляційної інстанції було враховано, що наявний у матеріалах справи договір про поділ житлового будинку в натурі з припиненням права спільної часткової власності на житловий будинок, а також рішення суду про визначення порядку користування земельною ділянкою станом на час розгляд справи в суд апеляційної інстанції є чинними і свідчать про поділ спірного жилого будинку в 2007 році в натурі, а з 2010 року між позивачкою і відповідачкою у судовому порядку, визначено порядок користування спірною земельною ділянкою. Разом з тим, позивачка з 2007 року після поділу будинку у натурі, не вчиняє жодних дій для обладнання входу до приміщень житлового будинку, які належать їй на праві власності, безпідставно вимагає у відповідача надати їй ключі від дверей приміщення входу, яке відповідно до договору від 20 вересня 2007 року їй не належить. Та обставина, що позивачка з 2007 року не обладнала вхід до своїх приміщень у будинку, які належать їй на праві власності, з огляду на те, що така технічна можливість існує, не є підставою для зобов`язання власника ОСОБА_3 надати позивачці доступ через приміщення, які позивачці не належать. Металевий паркан збудовано на межі земельних ділянок відповідно до порядку користування земельною ділянкою, який встановлено на підставі рішення суду від 06 жовтня 2010 року і ці обставини позивачка належними та допустимими доказами не спростувала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2017 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Київського районного суду м. Одеси указану цивільну справу.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права, не врахували доводів про те, що відповідачі створюють їй перешкоди у користуванні власністю, позбавили її єдиного існуючого проходу через коридор, замінивши замки на вхідних дверях до будинку, а також встановили паркан посередині присадибної ділянки, у зв`язку з чим їй створено перешкоди у доступі до єдиного входу у вказаний будинок до своїх приміщень. При цьому суди не взяли до уваги пояснення сторін про те, що після розподілу будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою між ними існувала усна домовленість про не перешкоджання у доступі до її житла через єдині вхідні двері. Вважаючи можливим усунення перешкод шляхом виконання рекомендацій експерта судової будівельно-технічної експертизи про технічну можливість зробити окремий вхід до своїх приміщень, суди не прийняли до уваги її посилання на те, що для здійснення такого входу необхідно отримати відповідні дозволи, які, на її думку, без землі неможливо отримати містобудівні умови для забудови земельної ділянки у третьої особи.
Відзив на касаційну скаргу на надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з договоромпро поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності ОСОБА_1 належить житловий будинок літ. "А": 1-5/8 - кухня, 1-2/14 - житлова кімната, сарай "Г", гараж "В", теплиця "І", за № АДРЕСА_1, ОСОБА_2 - житловий будинок літ. "А": 1-6/11 - веранда, 1-4/17 -житлова кімната, ОСОБА_3 - житловий будинок літ. "А": 1-1/6 - коридор, 1-3/9 -житлова кімната, гараж "Ж", вбиральня "Д", душ "Е".
Відповідно до пункту 3.2 цього договору право спільної часткової власності між сторонами припиняється, жодних матеріальних претензій сторони одна до одної не мають і за кожною із сторін реєструється право власності на цей будинок, як на окремий, виділений у натурі об`єкт нерухомого майна.
ОСОБА_2 набула права власності на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 2012 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та відображене у технічному паспорті від 24 листопада 2011 року.